Мирного дня, сонечка!!!

Щиро сподіваюся, що у всіх все добре, після сьогоднішньої ночі!

Запрошую до знижку на історію Устима та Маргарити. 

Уривок.

Від роботи та роздумів мене відриває свист, як у солов’я розбійника.

Оглядаюся, і по-новому приголомшений. Зовсім поруч стоїть руденька красуня, зі закладеними під грудьми руками. Які красиво підкреслюють глибоке декольте. З якого спокусливо виглядають повні, апетитні груди.

Звісно мій погляд зупиняється на них. Я нарешті вимикаю оприскувач, а лялечка невдоволено шипить.

— Ей, солоденький! В мене очі вище!

Я міцно стискаю губи аби не розсміятися. Ховаю очі за козирком кепки.

— Закінчуй возитися з цим коритом, і вимий мою машину. Я поспішаю... — Зухвало наказує дівуля.

Я ледь стримую ураган емоцій. Вирішую змовчати, але в умі таки обурююся.

Серйозно?!! Це ще в кого корито? Моїй машині декілька місяців — найновіша модель... Тільки з конвеєра.

Не маю слів. Бо на мою одну машину її чотири, як мінімум потрібно. Але чемно мовчу. Навіть стає цікаво, як далеко ця лялечка дозволить собі зайти?

— У тебе, що проблеми зі слухом? — Знову розлючено шипить руденька. — Чи може хочеш аби я написала скаргу, у вашу цінну книгу споживача? А я ще можу твоєму власнику пожалітися...

Її погрози це звісно щось.

Я чіпляю оприскувач у своєму боксі на місце, та мовчки йду до спорткара.

Ну пожалійся!

Відмахуюся в душі. Я навіть хочу на це подивитися.

— Почисть мені салон та вимий авто зовні. І поквапся, я поспішаю. — Чую за спиною наказ. — А іще, відполіруй машину до блиску. — Хоч вона роздратована, голос в цієї лялечки надто милий. Дівчина міряє мене з ніг до голови, та зверхньо додає. — Доки я вип’ю кави, машина має бути чиста...

Непристойні ігри...

Миру та спокою, любі!!!