Так, сонечки!
Я офіційно заявляю – фентезі про перевертнів «Звір в мені» готується до друку!

До цього рішення я дуже довго йшла, але нарешті наважилася. Якщо у вас є бажання придбати книгу – напишіть мені, будь ласка.

Передплату робити зараз не потрібно.

До речі, історія буде ілюстрованою!

І, скажу я вам, для цього довелося прикласти сили, напевно, не менше, ніж для написання самої книги, проте результатом я дууууже задоволена.

- Годі з тебе, дівчинко. Тобі знадобляться сили для перевтілення, - почула ніби вдалині. А далі знову був різкий біль, бо хтось обрубав мотузки, які тримали її руки, і Кріс впала на холодну підлогу. Здається, один з чоловіків обережно взяв її на руки і підвівся. Тепло від людського тіла чомусь обпікало, хоча, може це вже передсмертне марення?... – Вона втратила багато крові. Залікуй рану і зважай на це, коли розраховуватимеш дозу. 

- Звісно, - погодився той, що тримав її на руках. Всередині вже зачаївся страх майбутнього болю, але насправді він був лише на поверхні свідомості. Всередині їй було вже байдуже до того, що станеться далі. Вірити у те, що смерть захопила так зненацька, не хотілося, але інших варіантів не було – з такими ранами не живуть. Взагалі дивно, що бодай якісь думки ще лишилися в голові. Не інакше як адреналін затримав її на цьому світі. – Не хвилюйся, мала, ти житимеш, - ніби прочитав її думки незнайомець і кудись поніс. 

«Я хочу жити», - віддзеркалюючи його слова, подумала Кріс, поринаючи у пітьму.