Мирного всім вечора, сонечка!!!

Запрошую до знижки на, "КОЛЕКЦІОНЕРА", та до нового розділу, який вже чекють на вас.

Уривок.

— Мала, а як же вечір поцілунків, який ти мені обіцяла? — примружується чоловік.

Я важко зітхаю, і піднявшись хочу піти. Здригаюся, коли сильні руки охоплюють мої стегна, і вже за мить я опиняюся притиснутою до чоловіка.

За секунду він теж підіймається, і нагадує.

— Мала, обманювати не гарно, а дані обіцянки потрібно виконувати.

Я важко зітхаю й опираюся у груди чоловіка. Різко заглядаю в його очі, й цікавлюся.

— Денисе, скажи мені до якої години триває вечір?

— До 22:00, — з повним нерозумінням відповідає чоловік.

Я зиркаю на годинник, і заявляю.

— В тебе пів години залишилося, бо після двадцять другої, — це вже ніч, і звісно ніяких поцілунків не буде...

Продовження тут...

Прижмного читання!!!