"Місто грішних душ"/анонс

Всім доброго вечора!) 

У першу чергу хочу привітати Всіх з Днем прапора України!) Синьо-жовтий прапор символізує силу, стійкість та відвагу нашого народу. Синє небо та золоті поля уособлюють мир та добробут, яких прагне Україна. Дякуємо силам оборони за захист та мужність!)

По-друге, новинка "Місто грішних душ" буде оновлюватися у ПН, ВТ, ПТ.

Уривок 3 розділу:

— Нарешті вирішила провідати матір? — хриплим голосом запитала Евелін.

Сабін, стримуючи сльози, захитала головою.

— Пробач, мамо. Я не могла раніше прийти…

Евелін дико засміялася, і Сабін, примружившись, замовкла.

— Я хочу побачити Генрі. Поклич батька.

— Мамо…

— Негайно! — закричала Евелін, і Сабін, відсахнувшись, вдарилася спиною об тумбу. — Я хочу, щоб він розповів мені правду, де моя донечка!

— Я поряд, — крізь сльози промовила Сабін.

Евелін, піднявшись із крісла, підійшла до шафи й дістала пігулки. Сабін, підійшовши до неї і побачивши етикетку на флакончику фірми «Морок», яка належала Пітеру Крейду, вихопила їх із рук матері.

— Я думала, що ти перестала вживати… цю отруту, — зціпивши зуби, промовила Сабін.

Евелін розвела руками й промовила:

— Це буде наша маленька таємниця, правда, донечко? Віддай їх мені, — простягнула руку. — Лікар Бернс говорив, що вони мені допоможуть!

— І довго ти їх вживаєш? — Сабін, тримаючи в руках флакон, відійшла на крок.

— Ні, — захитала головою Евелін. — Чесно. Бернс лише вчора їх привіз. Вони мені потрібні.

— Артуре! — закричала Сабін.

— Сабін, віддай їх мені! — зарепетувала Евелін.

Дівчина відскочила від матері й притиснулася до стіни. У кімнату забігла охорона й Артур. Евелін почала кричати й розкидати довкола речі.

— Що трапилося? — схвильовано запитав Артур.

— Будь ласка, зупини лікаря Бернса й поверни його в маєток, — спостерігаючи за істерикою матері, промовила Сабін і витерла сльози, які стікали по її щоках.

***

— Можливо, я сам із ним поговорю?

— Де він?

— У вітальні. І він нервує.

Сабін зупинилася й, оглянулася.

— Як матір?

— Заснула. Я вже викликав іншого лікаря.

Сабін і Артур спустилися донизу. Лікар Бернс, оглянувшись, відразу піднявся з місця.

— Міс Неро, я не розумію, що відбувається! — загорланив чоловік.

— Не кричіть! — фиркнула Сабін і, показавши флакон, запитала: — Це що таке? Вирішили труїти матір психотропними речовинами?

— Ви не вірно все зрозуміли! — почав розмахувати руками Бернс. — Я все зможу пояснити!

— Обов’язково все поясните, однак будете говорити з Лукою.

— Міс Неро, ви не маєте права тримати мене тут! — закричав Бернс. — Ви — невиховане дівчисько!

Сабін, склавши руки на грудях, схилила голову набік. Лікар Бернс нервово почав ходити вітальнею. За його кроками уважно спостерігала охорона.

— Скільки вам заплатив Крейд?

Лікар Бернс голосно фиркнув і, склавши руки по боках, оглянувся.

— Ти нічого не зможеш довести! Зрозуміла?

— Зрозуміла, — байдуже промовила Сабін і, озирнувшись, поглянула на Артура.

— Куди його? — всміхнувся куточками вуст.

Сабін, поглянувши на флакон, промовила:

— Відведіть його... у підвал!

Візуалізація: