Подяка та Анонс новинки!

Вітаю, мої хороші!!!

Сьогодні нас вже 1000 і це шалено тішить мене. 

Від щиро серця дякую Вам всім, мої любі, і кожному окремо!!!

Бо саме, ви є моєю опорою,  моїм натхненням та стимулом рухатися вперед, навіть тоді коли все летить вшкереберть. Можна розповідати багато, але я скажу коротко, — без Вас не було б мене, як автора. Тож низький уклін Вам, за те, що Ви у мене є! 

Але це ще не все. Маю для вас новинку, яка стартуватиме вже наступної неділі, — 25.08.2025.

На вас чекатиме запальна історія від Єлизавети та Арсена!

Уривок.

— Арсене, що ти тут робиш? — я вимикаю плиту, і оглядаюся на Єлизавету, що невдоволено дивиться на мене стоячи посеред кухні.

На дівчині чорний спортивний костюм, ще й капюшон на голові. Навіть отака нахмурена, вона доволі приваблива і дуже подобається мені. Я з мить дивлюся на неї, вона ж обіймає себе руками і вимогливо чекає відповіді.

— Ти каву будеш? — питаю у відповідь, проігнорувавши її запитання.

Єлизавета вперто мовчить. Вирішую, що мовчання знак згоди, і готую ще одну кавову суміш, й одразу заливаю кип’ятком. Поставивши чайник на плиту йду до дівчини, яка стоїть на тому ж місці. В її аквамаринових очах повно гніву.

— Ти не відповів! — суворо нагадує надувши щоки.

— Королево, я тут живу вже тиждень. І їхати звідси нікуди не збираюся. Я тобі говорив це з самого початку. — сухо нагадую красуні, яка ще з десяток днів тому, ставилася до мене геть по іншому. Була прихильною та доброзичливою, але все змінилося в один момент.

Дівчина нервово ковтає, її очі темніють, а в голосі звучить неприхована неприязнь.

— Орлов, не плекай жодних надій. Благословення бабусі на наш шлюб, для мене нічого не означає. Я не вийду за тебе заміж. Тож можеш збирати свої речі, та покинути мій дім...

Ну і звісно подаруночки!!!

RcJzQMz4 — Колекціонер.

iz_r72RG — Купальська ніч.

Мирної всім ночі!!! Обіймаю!