Гарного вечора, мої хороші!!!

 Роман, «Зефірка для брутального», надійшов у продаж. Відповідно книга змінила статус з фрагменту для ознайомлення, на повний текст.

« Зефірка для брутального» — шалена історія кохання, Мії та Каміля. Дякую всім хто залишався з героями до кінця. Хочу повідомити, що після епілогу книга була редагована. До роману додано ще 4 розділи. Тепер епілог — це 32 розділ.

Тож усім хто не бачив оновлення, раджу прочитати 28; 29; 30; 31 розділи.

Ще раз дякую за розуміння та підтримку!!!

(Обкладинка клікабельна)

Уривок.

Повернувшись до усіх, присідаю біля своєї ягідки.

— І чому ж нас кликали, мама і тьотя Мія? — присівши поруч з Софією, цікавиться Данило.

— Тому, що нас вже двічі на танець запрошували он ті хлопці, — киває в зад за себе Софія.

Я одразу весь напружуюся, мій погляд автоматично стрибає у той бік. За столиком справді відпочиває компанія чоловіків. Звісно вони від нас молодші, але підкачані, статні хлопці. Я відчуваю як у моєму тілі знову прокидається ревність.

— І, що — ви танцювали?

Випереджає мене Данило, невдоволено допитуючись.

— Звісно ні, — посміхається Софія. — Культурно відшили.

— Невже вони так легко здалися? — Примружується суворий товариш.

— Перший раз пішли, просто так, а вдруге ми їх послали до вас, спитати дозволу, чи можна з нами танцювати. — Відмахується Софія, і посміхнувшись додає. — Хоч ідея не моя, а Мії, але вона топова. Тож прихоплюю її собі, на майбутнє.

Я міцніше пригортаю свою ягідку до себе. По тілу розливається, приємне тепло. Вона ж у мене винахідлива дівчинка. Мене переповнює відчуття гордості. Цілую оголене передпліччя коханої, і вирішую змінити тему розмови, до якої залучаю і Ярину...

Історія тут ...

Тихої та спокійної ночі!!!