Провокативна історія кохання. Дилогія. Знижка 40%
Вітаю, мої любі читачі!!!
Спокуса…
Сьогодні діє НАЙБІЛЬША ЗНИЖКА НА 2 КНИГИ. ДИЛОГІЯ. 40%
«Безжальна спокуса» - 20%
— Але ж ти хотіла їсти. Здається Біг-Мак.
Я посміхнулась.
— Хотіла… а зараз…
— А зараз? Ти хочеш чогось іншого, як я розумію. — Його очі опустились на мої губи, а потім на доволі відкрите декольте і знову піднялись, щоб зазирнути мені у вічі.
Ох! Я що себе так видаю? Хтива Олівія.
— Так.
— Ти збудилась.
— Так.
— І де ж це зробити, Олівіє?
Після цього запитання мені було байдуже де, головне, щоб це було у дусі Деміана Смоука. Апетит мій набирав обертів лише до «десерту».
— Гадаю, що ти і це вже знаєш. Ти запитуєш, бо дражниш мене.
Кутик його губи піднявся і на цей раз довше. Він насолоджувався тим, що я заведена, і що його слова так на мене впливають.
— Є одне місце.
— І що ж це за місце?
— Підіймайся. — Деміан встав і подав мені руку. Я поклала свою долоню в його і підвелась.
Ми йшли до хостес, і коли опинилися біля молодого чоловіка на ім’я Чоу азіатської зовнішності, Деміан нахилився до нього і щось сказав. Той хитнув головою.
— Занесіть до рахунку.
Чоловік знову хитнув головою у знак згоди.
Деміан вказав мені у поворот і ми пішли темним коридором.
— Куди ми йдемо.
— На «сьоме небо». — Він лукаво посміхнувся.
Ми опинились на тому ж самому даху. Під зорями та місяцем. Ми були на тридцятому поверху… одні… на даху. Деміан зачинив двері, в які ми щойно увійшли, і я одразу відчула його руки на моїй талії. Позаду нас було кілька столиків, якими вже давно не користувались, я так думаю, але сьогодні нехай і не за призначенням – ними скористуємося ми.
Деміан підхопив мене, і я обвела його талію ногами, доки наші губи дико сплітались у поцілунку.
«ІДЕАЛЬНА СПОКУСА» - 20%
Я підійшов до неї і запитав.
— Я можу тебе обійняти?
Вона поклала виделку, і на мить зам’явшись, все-таки хитнула головою у знак згоди.
— Так.
Я ніжно пригорнув її до себе, і вдихаючи рідний аромат тіла, промовив.
— Я злякався.
— Я б з тобою так не вчинила.
— Я злякався.
— Ти скривдив мене.
— Знаю. Я все виправлю.
— Я з тобою зараз не говорю.
— Добре. — Усміхнувшись, я поцілував її у маківку.
Вона поруч. Вона не покинула мене.
Я обіймав її і наповнювався спокоєм. Моя Олівія поруч.
А ще новини!!!
“Грецькі блискавки” - завершено!!!безкоштовно!!!
І НОВИНКА продовження блискавок у книзі “Красунчик з Олімпу”.
Хто забажає підписуйтесь, велика читацька родина має зростати Мій телеграм
Мирного неба!!!
Героям Слава!!!
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦя історія розібє серце і водночас збере його до купи. Колись це прочитала у вашому телеграм. І це правда! Історія до мурах.
Tina Kuherenko, Дякую, моя люба за смаколик та емоції!!! Обіймаююю міцно-міцно ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати