Додано
31.07.24 19:34:29
Поворожимо на моїй книзі "Наше спекотне літо"???
Вітаю, мої любі Натхненники!!!
Зазвичай ця гра в моєму телеграм, але вирішила сьогодні знову організувати її тут.
Пам'ятаєте (ворожіння на книзі) це щось схоже.
Я називаю це передбачення.
Сьогодні передбачення за книгою
Називайте будь-яку сторінку від 1-211
Тільки 1 сторінка‼️‼️‼️
І я дам уривочок чи цитату.
Гра діє до 24:00
А ще не забудьте зазирнути до безкоштовної новинки “Грецькі блискавки”
Буду рада вас бачити - Мій телеграм
Мирного неба!!!
Героям Слава!!!
Анна Харламова
4814
відслідковують
Інші блоги
Усім привіт! Шукаю починаючих авторів, які не проти законектитись і підтримувати одне одного))
На вулиці ніч, а я сіла писати... Опустимо той момент, що в мене ввечері не було світла, а вдень я складала іспити(завтра на мене чекає останній) Ідею для дитячого оповідання я носила з собою близько місяця. Надихнув мене один
Всім привіт! Маю для Вас сьогодні знижку. Я під забороною - Заблукала, Принцеса? - Голос нареченого сестри звучить з глузуванням, а я червонію до кінчиків вух і намагаюся натягнути назад свій светр. Як я могла переплутати
Всім привіт. Довго писати не буду бо ніхто і так читати не стане, але якось совість не дає залишити все на закінченні другої частини на довгий час. Правда, уже попереджаю, що відразу вийде лише пролог і кілька розділів,
Хочу влаштувати Вам чудову неділю! Хоча б постаратися) Це все знижки!) Буду тобою володіти - Я казав, що тобі не вдасться сховатися, - стискаю подарований ним букет. Шипи завдають біль, але я навіть не кривлюсь. Страх заглушає
18 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти88
Нінчик, І вам, моя люба Натхненнице дякую за увагу до блогу та натхнення!!! Мирного дня ❤️ Обіймаююю ❤️
19
Kati Kati, І вам, моя люба Натхненнице за увагу до цього блогу та наснагу, яку ви мені даруєте коментарями! Обіймаююю ❤️
112ст.
Галина Блага, Щиро дякую за теплі слова, для мене надзвичайно важливо знати, що книга подарувала гарні емоції та враження. Дякую! Мирного дня та усіх гараздів!!!
44
Соня Дрім (Sonya Dream), — То що ще?
Він примружується і потирає пальцями чоло. За кілька секунд в його очах загорається полум'я, і я розумію, що влипла в будь-якому випадку - бо я хочу відпочинку від вечірок. І що це означає? Що я можу погодитись майже на все, лише б не чути галасу його дружків та дівуль і музики.
— Обміняємося ритмом життя, хобі… відпочинком…
— Це як? Ти хочеш робити те, що я, а я буду робити те, що ти? — Шок. Суцільний вибух мозку.
— Ні. У мене ідея краща. Ми будемо це поєднувати. Наприклад, якщо вранці ти їдеш до кафе їсти пончики - я з тобою. Якщо ввечері я йду на пробіжку - ти зі мною.
200
Maryna Jovbak,
— Це Саммер? Привіт! — Вона обіймає мене і додає. —Ти нереально гарна! Все як розповідав мені брат. — Її сірі очі під густими, довгими віями усміхаються мені. Повні губи розтягуються в усмішці і вона додає. — Я Лія сестра Ілая. Я дуже рада, що нарешті з тобою познайомилась.
Я шоковано блимаю. Ілай не згадував про сестру. Як взагалі він міг не згадувати про свою сестру? Між нами так багато таємниць і недомовок… трясця!
— Привіт, Ліє. І я дуже рада знайомству. — Кажу і усміхаюсь, бо це дійсно так і є, хоча я навіть не знала, що в Ілая є сестра.
Цікава ворожба. Колись у шкільній бібліотеці, біля стендів з художньою літературою, називали номер полиці, порядковий номер книги, сторінку в цій книзі й номер абзацу. Тож я прошу передбачення на 77 сторінці, другий абзац зверху. Як є)))
Ніка Цвітан, Тішусь, що передбачення потішило❤️
Дякую за теплі слова! Ціную.
Мирної ночі!!! Дякую за увагу до блогу!
210
Ludmila Ivanitskay, Я запропонував після сніданку посидіти на веранді, - Саммер погодилась. Ми сидимо в повній тиші і дивимось кудись на горизонт. Перед нами відкривається вид на бухту. Шум хвиль, які десь розбиваються об скелі - це єдине, що прослизає в тишу між нами. Я гучно видихаю, і більше не витримуючи, кажу.
— Саммер, я хочу дещо тобі розповісти. — Простягаю руку до неї і стискаю її пальчики в своїх.
— Я слухаю. — Прочищає горло і тихо додає. — Я теж дещо хочу тобі розповісти і гадаю, що розмова буде про минуле.
13
Елена Сылка, ❤️❤️❤️
125
Валентина Ліщук, — Аромат просто відпад!
— Ооо так! — Саммер втягує носом, чую, як тихо ледь муркоче і усміхаюсь. — Я б тебе розцілувала за цю рибину, яку ти для нас спіймав! — Каже вона, і я підіймаю голову від рибини та дивлюсь прямісінько їй у вічі. Підіймаю брову і лукаво усміхаюсь. — Ну… ти зрозумів… це я…
— Нічого не знаю! Раз є бажання розцілувати - тоді риболов-кухар до ваших послуг. — Червоніє. Я задивляюсь на її веснянки, губи, які ледь тремтять, а потім знову дивлюсь в блакить очей.
Саммер нахиляється і торкається моїх губ. Ніжно, майже невагомо і говорить.
— З тобою потрібно бути обережною… ти завжди мене хапаєш за слова.
96 ✨
Дякую))
Ellia Vlada, МИ НА МІСЦІ. Їхали до будиночку ми майже в тиші. Лише кілька фраз,.. кілька жартів,.. заїхали до кафе,.. знову кілька фраз, і от я відчиняю двері авто та допомагаю Саммер. Коли вона опиняється прямісінько біля мене, одразу відходить, наче боїться, що я перекину її через плече і понесу до будинку, а там і до спальні. Звичайно, мені цього хотілося б, але вона по-перше повинна мені довіряти, а з цим у нас якийсь напряг. Принаймні мені так здається. Але… не все так фігово, - вона тут - отже, все-таки, може хоч трохи довіряти. Ми посеред лісу. Тут ні душі. Ми одні.
І вам за увагу до блогу❤️
209
Катя Акуленко, Саммер тягнеться до моєї щоки, а я даю задню. Її рука зависає на мить в повітрі, а потім падає. Ми дивимося одне на одного. По обличчю і в неї, і в мене біжать сльози. Біль, страх і одне єдине запитання - "це все?".
— Ілаю… не потрібно так. Прошу. Я… я… не можу без тебе.
Її слова - це луна мого власного серця. Я теж без неї не можу. Я кохаю її.
178
Marina Handoga, — Я не хотіла тебе налякати. — Говорю і підіймаю голову, щоб зустрітись з ним поглядом. — Ілаю… я б хотіла сьогодні побути одна…
Ілай болісно дивиться в мої очі і ковтає.
— А я не хочу сьогодні бути один. Ти мені потрібна. Ми… — Ілай видихає і продовжує. — Ми можемо просто спати разом… якщо ти хвилюєшся за… секс…
Він замовкає. Біль в його очах… страх… змушують мене погодитись на його пропозицію.
— Добре.
Ілай з полегшенням видихає та усміхається. Його теплі губи знаходять мої і він дуже ніжно та неквапливо цілує мене. Відсторонюється і запитує.
— День був… насиченим… Хочеш спати?
— Так, але спершу я б хотіла прийняти душ. — Відповідаю, а потім швидко додаю. — А ти можеш лягати в ліжко… а я швидко.
20
lanachak, Зупиняю на узбіччі авто і виходжу з нього, знімаючи на ходу окуляри. Доходжу до того місця, яке мене привабило і запитую.
— Привіт. Можу чимось допомогти? — Вмикаю усмішку і чекаю доки дівчина випрямиться, щоб зустрітись з нею очима.
Зупиняю погляд на золотавому волоссі, потім ясно розумію, хто ця бідося, яка смажиться під сонцем - бо її тачка димиться. Це моя навіжена сусідка.
Саммер підіймає нарешті на мене свої очі і важко стогне зі словами, які б я і сам із задоволенням сказав.
— За що мені таке?
— І я "радий" тебе знову бачити. — Якщо чесно - радий. І все через те, що вона класно виглядає в шортиках, але це аж ніяк не стирає з моєї пам'яті інцидент, який відбувся вранці. — Бачу ти вже доїхала. — Засміявшись, я нарвався на гнівний та невдоволений погляд Саммер.
33
Зоя Лістрова, І вам, люба колего за увагу до блогу❤️
Книга класна дуже, але після красунчика Ноа)))
Ксения Ксения, Мммм дякую, моя люба за смаколик!!! Про Ноа теж якось згадаємо!!!)
18
Svetlana Zhibort, Я не можу сперечатись, що її блакитні очі, веснянки, золоте волосся та повні рожеві губи мене не залишили у спокої, але не до такого стану, щоб я проковтнув, все що вилітало з її ротика. Я ніколи нікому не дозволяв, щоб зі мною так говорили, а вона вирішила, що їй все можна. Що ж… ти попала Золотко. Попала. Буде весело. Сьогодні буде вечірка, але спершу - покупки.
Мені бутьтеласка номер 157)) і. Дякую♥️♥️
Ксения Ксения, Завжди до ваших послуг ❤️❤️❤️
Наш флірт, цілунки і ці всі гарячі доторки зводять мене з глузду. І її також. Тож, я вирішив, що сьогодні ввечері я зроблю все, щоб вона стала моєю. Ми обоє цього бажаємо. І тепер коли я знаю, що в неї немає ніякого хлопця, і що вона теж згорає від бажання, - я не відступлю.
Клас!
23
Юлія Король, — Як я зрозуміла, - сьогодні планується вечірка?
Я спрямував погляд туди, куди дивилась Саммер. Тобто в салон мого авто.
— Так. Новосілля. — Наші погляди зустрілися, і я міг позловтішатись її гнівом в очах. Очі палали, так само, як і шкіра під сонцем.
— Ну, звичайно. Як же ж без цього?! — Стиха мовила вона, а потім забрала погляд від моїх очей, наче засоромилась від довгого контакту і подивилась вдалечинь. — Чого так довго?..
— Не хвилюйся, я тебе не з'їм.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати