Колекціонер! — Новинка вже на сайті!!!!

Вітаю, любі!!!

Запрошую до нової історії кохання, Дениса та Кароліни!!!

Роман, "Колекціонер" — немає позначений 18+, але це не означає, що тут не буде яскравих емоцій.

Перший розділ вже опубліковано. 

Публікації плануються щодня!

Уривок.

— Знаєш, друже, при всій складності моїх пошуків, — машину знайти легше. — видихаю та кладу альбом на місце.

— Зрозуміло! — кидає Віктор, й присідає на край столу. — І яка розвалюха, стала твоєю мрією, цього разу?

Я відкидаюся на спинку свого директорського крісла, і вдоволено посміхаюся. Я знаю, що товариш знову мене критикуватиме, але я помішаний на своєму захопленні.

— Це не розвалюха, а вісімдесяти семирічна крихітка, яка десь старанно ховається від мене. Але я обов’язково знайду її, та привласню.

Віктор дивиться на мене великими очима. З його погляду розумію, що я безнадійно хворий, що й підтверджують його слова.

— Ти б краще дівку собі в дружини знайшов, та привласнив її. Дене, схаменися — тобі тридцять чотири. Пора дітей заводити, а не дурнею страждати. — товариш зітхає, й відверто дивлячись на мене додає. — Кому ти все залишиш після себе. Тобі нащадок потрібен...

— Віку, припини! — Невдоволено гримаю я. — Ти вже як моя мама, бубниш, — фиркаю. — Добре, що тато підтримує мене...

— А, що Антон Федорович, може ще сказати?!! Чи ти думаєш, він онуків не хоче? 

Продовження тут ...

До зустрічі на сторінках цієї історії!!!❤️