Відгук на вірш "Навіщо?"

Всім привіт))) Нарешті у мене дійшли руки написати відгук на вірш "Навіщо?" Віки Лукашук.

Летить. Співає і вуркоче,

Остання тиха мить життя,

І так вона до тебе хоче,

Що аж кричить у небуття.

І тиха хата, крихта хлібу,

І трохи більше молока,

Дитина жде свого обіду,

На що не здійметься рука.

- Я хочу їсти, - каже Павло.

- Я хочу жити без війни.

Навіщо люди крадуть правду?

Навіщо? Хто ми, а вони?

Вони не люди? - вже стихає.

- Якщо є люди, то тоді

Навіщо їжу відбирають,

Навіщо ждуь на самоті?

А війни, біль живе в країні,

А сни, шт бачать матері?

А крах, а бруд силенна сила,

Навіщо ми живемо тоді?

- Не знаю сину, - каже мама.

- Ця відповідь є не для нас.

Війна іде, сину, в країні,

Бо в них є менше, аніж в нас.

Цей вірш вражає своєю глибиною та здатністю передати емоційний стан людей, які переживають війну. Він напряму стосується сучасних подій в Україні, відображаючи біль, страждання і безвихідь, з якими стикаються українці.

Емоційна насиченість

Вірш вражає емоційною насиченістю. Починаючи з перших рядків, відчувається напруга та тривога, яка супроводжує життя під час війни. Образи літаючого і співаючого птаха, останньої тихої миті життя та крику в небуття створюють атмосферу неминучості та загублених надій. Авторка вміло передає почуття розпачу і безсилля, які охоплюють людей під час воєнного конфлікту.

Символізм

Символи "тиха хата", "крихта хлібу" і "трохи більше молока" яскраво підкреслюють простоту і вразливість життя під час війни. Ці образи є уособленням того, що раніше було звичним і буденним, а тепер стало розкішшю. Крик Павла "я хочу їсти" і його прагнення жити без війни відображають бажання кожної дитини мати нормальне дитинство, яке відібране війною. Вірш піднімає питання правди і людяності, що особливо актуальні для українців, які переживають жахіття війни.

Ритм і мелодійність

Вірш має плавний ритм, який підсилює відчуття руху і полегшує його читання. Це допомагає глибше зануритися в атмосферу та почуття, які передає поетеса. Такий ритм підкреслює тягучість часу і нескінченність страждань, які переживають українці під час війни.

Соціальне значення

Вірш змушує задуматися про наслідки війни для суспільства і про моральні питання, пов'язані з конфліктами. У вірші піднімається питання: "Навіщо люди крадуть правду?" і "Хто ми, а вони?" Це відображає моральну дилему і пошук відповідей, які постають перед українцями в умовах війни. Вірш акцентує увагу на несправедливості, коли "вони" (агресори) відбирають їжу, спокій і майбутнє у "нас" (мирних жителів). Це робить його дуже актуальним і важливим для сучасного читача.

Питання і відповіді

Структура вірша, де дитина ставить питання, а мати намагається дати відповідь, робить його ще більш пронизливим. Це підкреслює складність і болісність ситуації, в якій вони опинилися. Мати не може дати повноцінної відповіді, тому що війна приносить більше питань, ніж відповідей. Цей діалог між матір'ю і сином показує поколіннєвий розрив і безсилля дорослих перед поясненням жахів війни дітям.

Підсумок

Загалом, вірш дуже потужний і проникає в саме серце. Він не тільки описує трагічну реальність війни, але й змушує читача задуматися про фундаментальні питання людяності та справедливості. Вірш є важливим літературним свідченням сучасних подій в Україні, відображаючи біль, страждання та надію українців на мирне майбутнє.