Емоційна історія кохання

Привіт! Сьогодні ділюсь з вами уривком з книги "Парі на мою гордість"

 

– Нащо прийшла? 

Він не дивився на мене. Як завжди, холодний та байдужий, навіть не поворухнувся, коли я сіла.

– Хочу… дізнатися… що означає той поцілунок? 

– Нічого.

Відповідь була настільки байдужою, що вдарила прямо в серце.

– Нічого? – перепитала, нервово засміявшись. – Я тебе не розумію, Грім! Для чого чи для кого тоді була вистава, коли обіймав при всіх?

– Заради забавки, – нарешті глянув на мене холодом. Лише з байдужістю перегнув, адже я бачила, як напружено билася жилка на його шиї.

– Навіщо ховаєшся? – схилилася ближче до нього, вдивляючись у синющі очі з наміром знайти в них того Макса. – Я знаю, яким ти можеш бути…

Він розізлився за одну мить. Очі запалали холодним вогнем, погрозливо запульсували жовна. Підвівшись, Кириленко повільно підійшов та став біля мене.

Долонею підняв моє обличчя, стискаючи підборіддя, а потім схилився так близько, що я знову могла розгледіти темні вкраплини в його райдужках. Навіть не дивлячись на занадто тьмяне освітлення.

– Я вже говорив, не дражни мене, Карамелько, – чергова погроза холодом по тілу. Втім, страх більше не міг зупинити мене. Я відчувала, що він не завдасть мені болю. Не посміє. Принаймні, фізичного. А душевного я стільки пережила, що вже й нічого боятися.

– Ти нічого не зробиш мені, я відчуваю…

– Впевнена?

Відпустивши нарешті моє підборіддя, Макс змусив підвестися, потягнувши за руку. Але не встигла й випрямитися, як притиснув своїм тілом моє до перегородки. Моментально запаморочилося в голові. Дихання збилося, а його хижий погляд пробуджував у мені щось нове, до цього дня мені невідоме. 

Одна рука обхопила стегно, піднімаючи мою ногу. Інша обперлася на стіну біля моєї шиї. Спідниця відверто задерлася, проте Макс прикривав мене своїм тілом. Я знову відчувала його бажання, але цього разу не було ніякої огиди. Лише хвилювання у кожній клітиночці тіла.


 

AD_4nXcjZ_qEskvYtjt8aXXjCM-fFZWS-TPStZOVf7X7imRMWY6vafELnoCT589DaLeUhPGFSzyZ37-mdysyZ9xCOns1MSvcmqNdxDX5anwU2Otibd8MV148EEAjbbwsiuda0kDCMKf2M-vatgQ6ed7HBD35bwoF?key=YpWk8XObF5YgUSDF4jR1dQ


 

ПОЧАТИ ЧИТАТИ КНИГУ ТУТ!

 

А друковану версію книги (“Сталева”) ви можете придбати в моїх соцмережах:

 

Телеграм

Інстаграм

Група у Фейсбук

 

 


 

Дуже дякую всім читачам за те, що ви у мене є❤️

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Виктория Зёма
12.07.2024, 16:57:49

Як добре, що не зламалися. Змогли попри все бути разом.❤️

Богдана Малкіна
12.07.2024, 22:47:44

Виктория Зёма, Так, це прекрасно❤️

Інші блоги
Між власною міццю та безоднею чужих почуттів
Марш-кидок до старих каменоломень — це не лише втеча від Інквізиторів. Це шлях, де кожна секунда перевіряє на витривалість не лише сталь, а й людські душі. У новому розділі мої герої опинилися в "сірій зоні" де мораль
Наздогнати втрачене майже завершене.
Вітаю моїх читачів і тих, хто ще планує ним стати. Хочу повідомити, що роман НАЗДОГНАТИ ВТРАЧЕНЕ добігає кінця. Якщо точніше, то залишилося три глави. Тому якщо ще не придбали книгу, то зараз це чудова нагода зробити
Розділ 3: Запрошення
Повернення до реальності не буває м’яким. Це завжди удар. Якщо ви вже прочитали свіжий розділ Запрошення, то знаєте: екіпаж «Кайроса» замість рятівного виходу з підпростору вивалилися на мертве узбіччя Сонячної
Моя нова книжечка!
Маю для вас щось особливе. Сьогодні я наважилася поділитися тим, над чим працювала останнім часом. Це історія, яка зовсім не схожа на мої попередні роботи — це щось нове, дуже затишне та легке. Я вперше спробувала себе
В неділю 2 оновлення♥︎
Наймузичніша глава вже завтра! Може, там буде твоя улюблена пісня?;) Перевіримо? ✔ У неділю великі оновлення. Котики, готуйте свої очі до цікавих розділів о 00.00, а потім об 11.00 )) ☼ А в понеділок ВИХІДНИЙ. Дамо героям
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше