Ну що ж пристрасті загострюються. Завтра чергова прода. Зіткнення та протистояння між закоханими неминучі)))

- Данило Романович, уже йдете? - на виході йому зустрілася Ася.

- Так, - кивнув, одягаючи пальто.

- Я сьогодні з машиною, можу підвезти. Хочете?

- Не варто, Ася, у тебе відберуть права і оштрафують на хорошу суму.

- Я не пила спиртного, Данило... Данило Романович. До того ж, теж зібралася додому.

- Добре, якщо тобі це не важко, - Дан пропустив помічницю вперед.

Може так навіть краще, випала нагода поговорити з секретарем віч-на-віч і розставити всі крапки над "і".

- Куди їдемо? - уточнила дівчина і скромно посміхнулася.

Сам не зрозумів, як назвав адресу батьківського будинку. Може всьому виною був алкоголь або не хотілося лишатися самому в порожній квартирі. Дан не зізнався б навіть собі, що йому просто не під силу перебувати десь, знаючи, що Андріана зараз із його сім'єю. Він може ось так запросто побачити її, варто тільки захотіти. А він хотів, хай воно все приймом пропаде. У дорозі Антохіна поводилася більш ніж пристойно. Здається, Ася все зрозуміла і без пояснень, дуреп і нездар він у колективі не тримав. Що ж, так навіть краще, не хотілося б завдавати їй болю жорсткими словами.

- Зайдеш на чашку кави?

Нетактовно було відразу відправляти дівчину куди подалі, вона зробила йому послугу. Але Данило миттю пошкодував про свої джентльменські замашки, коли побачив, як радісно спалахнули її очі. Так, схоже він зробив промах, ще напридумає собі казна що. Але відступати було вже запізно. Двері відчинила Марійка, привітно привіталася. Веселий сміх у столовому залі стих. Чотири пари очей з цікавістю втупилися на тих, хто прийшов, Дан миттю відшукав серед решти смарагдово-зелені й жадібно впився в них.

https://booknet.ua/book/za-zhagoyu-kohannya-kniga-2-b419231