Відгук на вірш "Роки тебе змінили"

Відгук на вірш "Роки тебе змінили" авторки Марини Тітової зі збірки  "Небокрай мого життя"

 

Нібито темряви руки спітнілі

Обійняти зможуть тебе восени.

Знаєш, а роки тебе змінили.

Та скільки з роками збігло води?

Вже не той ти - юний, веселий

Мабуть і у серці вже місця нема.

Тільки темрява, що пустеля

Зводить з розуму, чує твої слова.

Та ти сам колись напросився

Ти щастя вбачив не в тім!

Й з роками сам нічого не навчився,

Але сенсу нема більше, крім

Того, що гріхи приходять у сні.

Перегукуються тепер з тобою

Лиш твої приголосні й голосні,

В твоїх устах, очах та за спиною.

Та гріх - то кидати себе самого

В пекло суму й каяття весни.

Ніхто крім тебе не бажав тобі лихого

Все вирішив тоді лиш ти.

Не висловив зізнань й штовхав

Усіх хто мав до тебе почуття.

Цікаво, а взагалі хоч раз кохав?

Чи лише зношував взуття?

Тому тепер стирчить тобі в очах

Стороннє тіло згадок і жалю.

І місяці, і дні лиш спав та чах,

І лише стіни віддають любов свою.

 

Вірш "Роки тебе змінили" є глибоким і емоційно насиченим твором, що розкриває тему змін у житті та втрати колишнього "я". Поетичні образи і метафори вірша створюють потужний емоційний вплив, змушуючи читача замислитися над власними життєвими виборами і їхніми наслідками. Твір залишає відчуття глибокого суму, але водночас спонукає до самоаналізу та пошуку справжнього сенсу життя.

 

Кожен рядок сповнений смутком і гіркотою, яка виростає з невиправданих сподівань та втрачених можливостей. Образи "темряви руки" та "пекло суму" чудово відображають внутрішній стан героя, котрий, незважаючи на роки, не навчився приймати власні помилки і знаходити справжнє щастя.

 

Поетеса піднімає питання відповідальності за власні дії та рішення, підкреслюючи, що всі життєві вибори мають свої наслідки. Герой відчуває, що з роками стає лише більш самотнім, а його помилки продовжують переслідувати його у снах. У фіналі вірша з'являється питання, чи дійсно він коли-небудь кохав, чи лише безцільно проходив життєвим шляхом.

 

Цей вірш може стати дзеркалом для багатьох читачів, які впізнають у ньому свої власні переживання та сумніви. Глибокі рефлексії та яскраві метафори роблять твір незабутнім і вражаючим.

 

Вірш вартий уваги всіх, хто цікавиться сучасною українською поезією, адже він надає можливість зазирнути у складний світ людських емоцій та переживань.

 

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Марина Тітова
09.07.2024, 16:58:21

Вау, який аналіз!)) Такий професійний погляд суцільна насолода для очей та сприйняття) Щиро дякую за відгук:))))

Показати 4 відповіді
Оксана Зоря
09.07.2024, 20:49:13

Ніка Цвітан, Дякую))

avatar
Вадим Булава
09.07.2024, 13:56:24

Ніколи не бачив такого розгорнутого відгуку на вірш! Виглядає класно!

Показати 2 відповіді
Ніка Цвітан
09.07.2024, 20:44:34

Вадим Булава, Я з Вами погоджуюсь на 100%

avatar
Ніка Цвітан
09.07.2024, 20:34:09

Я підписуюсь під кожним словом, які написала Оксана Зоря у своєму відгуку. Також згідна на всі 100% з Вадимом Булавою. Дякую, шановна Марино, за такий гарний вірш.

Інші блоги
13-й день календаря. Поговоримо про наші забобони?
Сьогодні 13 грудня. Цифра, яку багато хто оминає. Але мої героїні живуть у часи, коли забобони були частиною реальності. На морі (Морріган та Серафіна, Королеви Чорного Прапора). Тут все суворо. Жінка на кораблі — до біди
Книга дописана!
Привіт, любі ♡☆ Вночі я дописала першу частину книги «Ритми серця: танок ненависті» :) Спочатку думала, що хочу обидві частини зробити на 30+ глав, але вирішила, що перша буде меньше за об'ємом, аніж друга
Що подивитися та послухати. Остання глава грудня
Невелика атмосферна добірка книг, фільмів і музики для тих. кому сподобалася історія кохання Джулії та Симони. Що почитати (щоб відчути текст): Патрісія Гайсміт — «Ціна солі» Класика. Зимовий Нью-Йорк,
Остання глава грудня. Фінал історії + саундтрек
Я вирішила не відкладати фінал історії до вечора. Можливо, комусь моя Остання глава грудня, яка бере участь у флешмобі «Ялинкове сяйво» чарівної Ольхи Елдер, підніме настрій та надихне після важкої ночі. А
Вічна пам’ять надзвичайним співакам!
Я довго думала, чи писати пост пам’яті, і все ж наважилася, бо не написати я не могла. Спочатку — потрясіння. ADAM — слова його пісень чіпляють до глибини душі. Такі слова, таку любов може написати тільки людина, яка кохає,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше