Мирної всім суботи!!!

Нагадую, що до півночі діє знижка на роман, "(Не) покірна".

Це історія кохання Юлії та Тимофія.

Уривок.

— Як ти, Маленька?

Здригнулася від несподіванки, Тимофій стояв за два кроки від неї. Одягнений в чорний шкіряний байкерський одяг, ще й в чорній хустці та чорних окулярах, на руках обрізані рукавиці. Впевненою ходою підійшов до неї, власно пригорнув до себе, наблизивши обличчя надто близько до її красивих рис.

Від цих спогадів тазом поснувало бажання, прогнала ці спогади геть. Знову тихо ридала допитуючись сама себе. Навіщо він з’явився в оєму житті? — Відчувала симпатію до нього, за це ще більше ненавиділа себе.

Втомлено схлипуючи незчулася як заснула. Прокинутися довелося від того, що хтось ніжно пестив її руки. Відкрила очі, й ошаленіла поруч сидів Фабіян, на його вустах вигравала посмішка.

— Ти наче янгол, коли спиш.

Різко сіла, кутаючись в плед і відсунулася від нього на подушки.

— А коли прокидаюся, схожа на бабу Ягу? — Роздратовано запитала вона.

Фабіян розплився у посмішці.

— Ні, коли ти прокидаєшся, то схожа на злюку. — Посерйознішав він невдоволено запитавши. — За, що стільки ненависті до мене?

— А за, що тебе любити? — Зірвалася Юля не пам’ятаючи себе від люті. Остаточно прокинувшись збагнула, що вони у її спальні. Отже, якщо він тут, то його вже бачили всі, хтось же сюди провів. Могла тільки собі уявити, що він нарозповідав її рідним.

— Цікаве запитання, Маленька. Невже мене немає за, що любити? — Нахмурився чоловік й піднявшись відверто дивився на неї.

Юля боялася його, але навіть знаку не подала, холодно відсахнувшись.

— Можливо хтось і має, за, що тебе любити, а от особисто я, ні. Ти зламав моє життя. Я прекрасно жила без тебе, а з твоєю появою все пішло в шкереберть...

Продовження тут ...

Приємного читання!!!