"Частоти душі" - рецензія

Тож ось я маратонець...

І найпершою обраною книгою була "Частоти душі" від Тетяни Гищак.

https://booknet.ua/book/chastoti-dush-b410283

Можу одразу сказати, що мені з цим пощастило. Ритм історії може здатись неквапним, але ніяк не нудним. Серед помірного плину окремих історій помітна дуже прекрасна динаміка основного сюжету. Події, наслідки рішень героїв не змушують чекати і ось ти вже зовсім не помічаєш як повністю загруз, занурився в історію і не можеш з неї виборсатись.

Мені сподобалось все:

-- ідея - де кожен має свій біоритм, немов відбитки пальців;

-- науковий підхід - насправді я не зрозуміла чи автор дійсно особисто дотична до цієї сфери діяльності, чи провела настільки титанічну дослідницьку роботу. І це не важливо, бо значущим насправді є лише справжній професійний підхід до написання і дослідження теми. Але разом з тим відсутність великої кількості непотрібних деталей, які можуть змусити читача нудьгувати;

-- тема втрати та надії на краще - ми всі потребуємо цього. завжди;

-- пластичність кожного персонажу, який іноді наче й окремий від історії, але є невіддільною частинкою загальної картини. Образи досить детальні, тож навіть без загального опису, я змогла уявити кожного з героїв, їх голос, манеру розмовляти чи рухатись, родзинки особистості кожного;

-- ну і, звісно, стилістика та грамотність (саме через це я іноді не можу читати і це сумно). Текст сам лягає тобі на мізки без жодних проблем і таким чином складається враження, що ти дивишся якісний цікавий фільм.

Не вистачило... самої історії. Я б хотіла продовження оскільки багато питань залишились відкритими і тепер є ризик не спати, поки не дізнаюсь чим закінчилась історія винаходу Марка (якщо є друга книга - дайте знак ;)).

Отже, читати - звісно так, підписатись на авторку - безперечно, читати решту її книг - однозначно! Не відмовляйте собі в цьому задоволенні.

PS.: критик з мене поганий, бо те, що подобається я можу лише хвалити. ))

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Тетяна Гищак
04.07.2024, 16:25:02

- Дякую! - відповів автор, зручніше прилаштовуючи лавровий вінець на лобі)
Найстрашніша втрата - втрата надії. Якщо підтримувати один одного, як роблять коматозники та їх рідні й не втрачати надію, то якось протримаємося.

Інші блоги
З дитинства люблю читати...
Мабуть, кожен хто пише книги, ще раніше почав їх читати... Я не вийняток. Починала з казок, далі історії про шкільне життя, про підлітків і нарешті романи, повісті та поеми для дорослих. Здебільшого, любила читатити
Я просто хвалюся)))
Ну ось — ще одна історія закінчилася. Сьогодні я вирішила трохи похвалитися. Ну а що? Можу собі дозволити ? Знаю-знаю, для когось ці цифри можуть здаватися смішними, але не для мене. Я собою пишаюся і дуже задоволена))) Тож
М(ж)к. Чи вірите ви своїм снам?
Привіт, народе! Сни - це щось незбагненне. Ми ніколи не знаємо повного його значення, навіть перевіряючи з купою словників та перепитуючи у знаючих людей. І чи взагалі сни щось значать? Як гадаєте? Інколи мені хочеться
Знижка на дві романтичні історії з пригодами!
Друзі, сьогодні у вас ексклюзивна нагода придбати всього за 50 грн дуже цікаву, нещодавно завершену романтично-містично-детективну історію "Єдина"! Він зустрів у барі молоду дівчину, як дві краплі води схожу
Цікаве з книги "Полювання на Місяць"
Ми з мисливцем теж сіли за стіл, тільки поряд з господаркою вечора та Віолою. Мавкуся поспішала мене почастувати різними стравами свого світу, бо я чесно розгубилася і не знала що брати. Мене от спокусили своїм смачним виглядом
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше