"Частоти душі" - рецензія
Тож ось я маратонець...
І найпершою обраною книгою була "Частоти душі" від Тетяни Гищак.
https://booknet.ua/book/chastoti-dush-b410283
Можу одразу сказати, що мені з цим пощастило. Ритм історії може здатись неквапним, але ніяк не нудним. Серед помірного плину окремих історій помітна дуже прекрасна динаміка основного сюжету. Події, наслідки рішень героїв не змушують чекати і ось ти вже зовсім не помічаєш як повністю загруз, занурився в історію і не можеш з неї виборсатись.
Мені сподобалось все:
-- ідея - де кожен має свій біоритм, немов відбитки пальців;
-- науковий підхід - насправді я не зрозуміла чи автор дійсно особисто дотична до цієї сфери діяльності, чи провела настільки титанічну дослідницьку роботу. І це не важливо, бо значущим насправді є лише справжній професійний підхід до написання і дослідження теми. Але разом з тим відсутність великої кількості непотрібних деталей, які можуть змусити читача нудьгувати;
-- тема втрати та надії на краще - ми всі потребуємо цього. завжди;
-- пластичність кожного персонажу, який іноді наче й окремий від історії, але є невіддільною частинкою загальної картини. Образи досить детальні, тож навіть без загального опису, я змогла уявити кожного з героїв, їх голос, манеру розмовляти чи рухатись, родзинки особистості кожного;
-- ну і, звісно, стилістика та грамотність (саме через це я іноді не можу читати і це сумно). Текст сам лягає тобі на мізки без жодних проблем і таким чином складається враження, що ти дивишся якісний цікавий фільм.
Не вистачило... самої історії. Я б хотіла продовження оскільки багато питань залишились відкритими і тепер є ризик не спати, поки не дізнаюсь чим закінчилась історія винаходу Марка (якщо є друга книга - дайте знак ;)).
Отже, читати - звісно так, підписатись на авторку - безперечно, читати решту її книг - однозначно! Не відмовляйте собі в цьому задоволенні.
PS.: критик з мене поганий, бо те, що подобається я можу лише хвалити. ))
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти- Дякую! - відповів автор, зручніше прилаштовуючи лавровий вінець на лобі)
Найстрашніша втрата - втрата надії. Якщо підтримувати один одного, як роблять коматозники та їх рідні й не втрачати надію, то якось протримаємося.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати