Про мою історію написання попаданця в лицарі.

Одного дня в мене так зачесалися кінчики пальців написати щось про лицарів та середні віки, що я не витримав, і написав "На кінчиках пальців", Правда, при цьому прийшлось навчитися основам бою з холодною зброєю, фехтуванню, перелопатити гору історичних документів того часу, Вивчити основи роботи кравця, коваля,пошиття історичного костюма та ведення сільського господарства з тогочасною кухнею. Навчитися їздити верхи та поміряти обладунки. Та ще кучу всього щоб зануритися в ті часи. Від тактики облоги замків та їхньої архітектури до тонкостей тогочасного законодавства, релігії, знахарства та мореплавства. І все це по оригінальним документам. Заради написання веселих та невимушених пригод в середні віки. Так що тричі подумайте, перед тим як писати про щось історичне...

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лазар
25.01.2026, 18:05:38

Круто вийшло ,

avatar
Володимир Брат
22.06.2024, 23:55:03

Чекаю 3 частину

Це була найкрутіша книга при лицарів, яку я коли небуть читала, коли буде 3 частина "на кінчіках пальців"

avatar
анатолій Чумак
22.06.2024, 23:23:10

Але ж получилося дуже класно

Інші блоги
⚜️ Між двома подихами ✨ світлопис☺️
✨Доброї ночі, творча спільното!✨ Нові глави вже на сайті! Але день для нашого картографа не був надто легшим за ніч на дивовижній Вежі Морського Світла в Ард-Лірі. Крутити увесь час динамо — не дуже
Редагування.
Я почала писати цю книгу лише місяць тому. Тому матеріал поки що сирий, місцями нерівний і, можливо, не завжди складений так, як хотілося б. Чесно кажучи, я й сама не все перечитувала. Деякі моменти навіть зараз даються
Дай мені шанс: сповідь кілера.
Хто чекав новинку про Назаренка та Вікторію? Вітаю! А хто не чекав — вам сюрприз! Зустрічайте: нова захоплююча історія в жанрі жіночий роман-трилер. Вас чекають протистояння характерів сильних героїв, пригоди, складні
Він це зробив??
Прокидаюся в підземеллі! Голова болить, кінцівки не слухаються. Намагаюся підняти руку, щоби протерти очі. Й із жахом дивлюся на зелену пазуристу лапу. Я обернулася?? Озираюся навколо. Голова болить, звуки якісь дивні, і
Обкладинка. Як частина втраченого життя.
Ця обкладинка для мене — не просто картинка. Будинок на ній — це мій справжній дім. Саме тут я разом із дітьми прожила сім місяців окупації. А гора на задньому плані — особливе для мене місце. Коли зник зв'язок
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше