Слова подяки і не тільки...

Вітаю мої любі читачі! Знаю, що рідко публікую оновлення своїх книг. І ще рідше - записи у блозі. На жаль, у добі всього 24 години, і хотілось би приділяти більше уваги своїй сторінці. Проте, мій час мені не належить. Я від усього серця дякую вам за перегляди, сердечка, а ще більше - за коментарі. Мене це неймовірно надихає і надає своєрідний поштовх, щоб рухатися вперед. Багато років я писала вірші та історії "в шухляду" і десь у глибині душі вірила, що одного разу я знайду в собі сили та можливості поділитися своїми творіннями із широким загалом. І ось за підтримки своєї подруги (Надю, казала ж, що колись я про це згадаю:) ) я тут і безкінечно цьому рада! Сьогодні хочу звернути більше уваги на свою книгу "Думки, фантазії та реальність..." (пробачте, що без прямого посилання). Це книга коротких розповідей, сюжети до яких навіяні самим життям. У кожній своїй історії я намагаюся відтворити ту чи іншу соціальну проблему, актуальну в наш час. А також поділитися своїми думками з цього приводу. Можливо, вони не сходяться з вашими поглядами, або ж навпаки, повністю співпадають. Дайте, будь ласка, знати про це у коментарях. Адже кожна ваша думка для мене важлива! Я постараюся публікувати оновлення настільки часто, наскільки зможу. І вірю, що кожне моє творіння знайде відгук у вашому серці. Добра вам і слава Україні!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Віка Лукашук
15.06.2024, 17:57:37

Ви чудовий автор, і цікаво пишите))) Натхнення вам!

Показати 3 відповіді
Марі Лі
24.06.2024, 08:30:14

С Осте, Дякую за ідею! Подумаю над її реалізацією..

Інші блоги
Важкі розділи [futureproof]
Вітаю, друзі! У цей болісний для багатьох з нас день і настрій, на жаль, відповідний. Я хочу подякувати кожному і кожній, хто зараз бореться за мир у нашій країні і кладе всі свої сили, аби вигнати з нашої землі ту гнилу потороч.
Чотири роки...
Першу річницю повномасштабки я зустрів ще цивільним. Третя - рік тому - згубилась у круговерті переїздів між позиціями та місцями дислокації. Зате я дуже добре пам'ятаю другу. Лютий 2024 року. Штурми Іванівського. Спочатку
А час летить..
Сьогодні багато хто пише про повномасштабну війну. Я - не виняток. Її перший день був страшним дежавю. Але, зізнаюся, це був і день, коли в мені оселилася надія: що застійне болото нарешті сколихнеться, що мій дім, який
Наші 200 сердець: про творчість, вдячність та незл
Привіт, мої любі читачі та колеги-автори! Сьогодні я гортаю сторінки свого блогу з особливим відчуттям у серці. Нас уже 200! Ця цифра для мене — не просто статистика на екрані. Це двісті людей, які вирішили пройти цей творчий
**здець
Кожного дня, кожної ночі, Вже який рік підряд. А кінця цьому не видно, Ніби нас кинули, І свої, і чужі. Чотири роки. Це якась жопа, якщо чесно
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше