Поговоримо?) Хто така Просто Віка?!♥️♥️♥️новини...

Вітаю, любі читачі та автори Букнет! Яка ж сьогодні гарна погода!)) Літо, все зеленіє, цвіте…))) Аж співати хочеться, так?) Я тут трохи посиджу, відпочину… Ну розказуйте! Як літечко? Як погода? Що цікавого? Е, ні. Віка сьогодні відпочиває. В неї цейво… канікули! Тож базікати анічичирк!

Заплющую одне око, дивлячись на ваші гарні обличчя. 

Ну не можу я нічого не сказати, якщо ви так дивитеся! Реально цікаво де я була, і що сьогодні за свято? Бачу, одна людинка не розповіла мого секрету) Великий вам уклін!;) Тому розкажу все сама. 

Сьогодні бідна Вікуся не просто так накрутилася, мов овечка! Вона ходила до закладу, аби… Забрати атестат і т.д!))) Що ж мені написали в тому свідоцтві? 

“Велика фантазерка та засновниця вигаданих світів.” 

Стривайте! Стривайте! Тут щось не те! Звідкіля вчителя дізнались, що я пишу? Айайай! Це ви розповіли! Щиро дякую за це, мої сонечки:) 

А якщо серйозно, то характеристика виглядає ось так: 

Вони просто не знають, яка я насправді) Шуткую))) 

Тож розповім про сьогоднішню подію. Сідайте зручніше та гайда подивимося на життя веселого автора-фантазера! По-о-їхали! 

Я стояла спочатку, мов тінь. Учні приходили та ставали один з одним, а я просто дивилась вдалечінь. Ну так, не бачились два-три роки! Що ще сказати? Я вже думала про план втечі під землю, але ані помирати, ані копати нірку я не хотіла. Тож продовжувала чекати дива. А ось і вона! Диво, так би мовити)) Моя подруга-Надя(з якою я майже не спілкувалась) підходила до вчителів та інших учнів. А потім… “Надька!”. І тут все стало зрозумілим;) Мій язик було не зупинити. Базікала без упину! 

А потім і Мирослава підійшла. Я з нею, напевно, три роки не спілкувалась. Та ми так радісно балакали на протязі усього часу!) Я уявила себе малою, як декілька років тому. Коли ми ще сиділи разом “бандою” на перерві та грали в телефоні. Оце часи були! 

Потім хвилина мовчання…. Я ледь не впала. Серце налилось гнівом та… болем. Деякі однокласники почали сміятись, і в тиші це було аж занадто чутно. Стало бридко, але, на щастя, ми перейшли до вручення документів. Наче змінились усі, але залишились тими самими. Чи то в хорошому, чи в поганому сенсі… 

Мене визвали першою. Я просто не могла поставити той клятий підпис! Волосся спадало, затуляючи аркуш, і я майже почала червоніти. Та сама Вікуся, яка і була декілька років тому. Навіть будучи відмінницею, я не хотіла ставати кращою за інших. Радісно плескала в долоні та обіймала подружок. Звичайна дівчинка. Просто Віка та й годі:) 

•Тепер новини! 

Я зробила пісню про себе!!!! Написала текст самостійно, а от заспівав ШІ, бо, на жаль, гарним голосом не володію. Хто хоче, може послухати: 

Також в нас вдома якесь свято! Дідусь, рідні, тітки…. Короче, наші ріднульки передали стільки ягід та смаколиків літа! Ми навіть вареники ліпили))) Смакота! От обожнюю цю пору. 

Пам'ятаю, як в дитинстві лазили на дерева, збираючи вишні. Об’їмося!!! Краса! А як шовковицю рвали?) Понабираємо собі в рота, ховаючись за будинком дідуся та бабусі, а потім як дряпаємо ті руки! А вони сині! Та ще добре, якщо руці, а якщо обличчя…! Ой, тоді тікай, брате! Кожен за себе! А “зрадників” в полон беремо! 

Оце часи були!) 

Та вчора я дещо зрозуміла, а тому останнім часом буду намагатись створити ту саму книгу. Я поговорила з однією людиною, яка мені по-справжньому допомогла♥️ Нікому не наважувалась розповісти ТОЙ САМИЙ сенс мого писання та вдосконалення. Може, я вам розкажу, але іншим разом, або ж в наступному блозі. Якось об'ємніше. Тож хочу порекомендувати цього автора. Вона добра людина та співрозмовниця. І книги ДУЖЕ класні! Гарні описи, сюжет… Затягне з першого рядка! Я рекомендую цю людину не тому що вона мене попросила(ні, вона навіть не знає, що я тут пишу про неї))) ), а тому що вона реально чудова. 

Fata Morgana -автор, який весело спілкується в блогах, а ще допомогла мені зрозуміти той сенс писання. 

До нових зустрічей! Усього найкращого! 

Завжди на зв'язочку ♥️ 

Просто Віка)