Щоденник автора | Емоційне вигорання

Щоденник автора ― рубрика,

в якій я хочу ділитися

 цікавими чи не дуже митями з процесу письма.

Так би мовити, на пам'ять нащадкам

 

Сьогоднішня тема запису ― емоційне вигорання від тексту.

 

Либонь, не помилюся, якщо скажу: емоційне вигорання знайоме кожному авторові. Коли зникає будь-яке бажання писати, а сама думка сісти за текст доводить до нудотних позивів. Коли ніяк не можеш сконцентруватися на написанні, а нуль слів тільки те й роблять, що вводять в ще більший стан вигорання. 

 

Це жахливе відчуття для кожного автора.

Перевірено на власному досвіді.

 

Саме 20-й розділ "Пір року. Зникнення Зими" , який мав би бути лайтовим, але й водночас важливим для всієї книги, дав мені змогу відчути, що таке це емоційне вигорання

 

Як я з ним боролася? 

 

✨ Зізнаюся, спершу ніяк. Просто дала собі відпочинок від тексту. Часом це потрібно робити. Ми не роботи. Ми не можемо вічно віддавати себе текстові, не вигорівши при цьому.

 

Письмо. Клин клином вибивають, ага. Навіть якщо в результаті чистий аркуш (це пригнічує, але що ж поробиш...), або нещасних сто слів ледве-ледве вичавлюються ― саме регулярне письмо виганяє вигорання геть, хоч це й суперечить першому пунктові...

 

Улюблена музика, прогулянки, велопокатушки... ― це теж допомогло мені в боротьбі з емоційним вигоранням, хоча й принесло травми іншого плану ;) 

 

Традиційний звіт по 20-му розділі:

Слів 6 952

Символів 44 759

 

Як бачимо, цей розділ маленьким не буде, як це думалося на початку, а навпаки ― він мітить на роль найбільшого розділу. Ррр =)))

 

Спойлерний фрагмент:

 

― Догралася, ― мовив він, злегка підвівшись. Мовби зумисне дражнячись, помахав прямо над Діаниним носом трофеєм. ― Тут зібрані всі мої думки про тебе. Дійсно хочеш їх знати?

― Вірші? ― зраділа Діана, миттю забувши про своє невтішне положення. ― Ті самі? Тоді тим більше дозволь їх прочитати! Ну хоча б одним оком, а? ― заканючила вона, тягнучись до записника, але Майк зараз же відкинув його вбік.

― Припустимо, я тобі дозволю туди зазирнути, ― неквапом протягнув він. В його очах танцювали лукаві язики полум’я, що аж підбурювали до дій, позбавлених здорового глузду. ― І що ж мені за це буде, моя Величність, м-м-м?

 

 

P.S. А як ви боретеся з емоційним вигоранням?

♥♥♥

  

7 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ріна Март
06.06.2024, 10:23:46

Так, є таке. Я теж даю собі певний час щоб завмерти і нічого не робити. А тоді сідаю і пишу через силу, бо "апетит приходить під час прийому їжі" - коли починаю писати, звідкись і думки потрібні беруться ))

Показати 3 відповіді
Ханна Трунова
06.06.2024, 17:02:32

Ріна Март, От якраз сьогодні таку сцену вписала)) випала просто)))

avatar
Ален Стеллс
06.06.2024, 10:18:02

Знайомо:) інколи все набридає читати,писати. Тоді я просто себе не заставляю писати, якщо бажання геть прям немає або настрою потрібного)) інша справа коли то лінь)). А от читати заставляю...навіть коли не хочеться.
Прогулянки це дійсно терапія. Музика, свіже повітря і ходьба:) одразу приходять свіжі ідеї і все повертається до норми.
Але вигорати в самому кінці...ну-ну)) тим паче коли є вдома пухнастий антистрес:)) натхнення тобі.

Ханна Трунова
06.06.2024, 10:30:19

Ален Стеллс, Та отож-бо й воно! Негідниця я ;) Під фінал вигоріла...))) Ну, мучити читачів моє покликання =))) Дякую за підтримку...)))

avatar
Віка Лукашук
06.06.2024, 08:14:45

Ойой! Тримайся, Ханно!
А влітку я собі й взяла відпочинок від Букнету, бо саме в цю пору стаю такою лінивою. І хочеться просто лежати на ліжку цілий день!)
Але коли нічого не йде до голови, то слухаю музику;) Якщо сумна книга, то музика або ж скрипка, або ж гітара(частіше скрипка). Якщо ж весела, то рок, або ж поп. І так далі)))
Або ж дивлюсь відповідні фільми, чи читаю книги.
Сподіваюсь, що в тебе все вийде, і вигорання піде(⁠◍⁠•⁠ᴗ⁠•⁠◍⁠)⁠❤ Усього найкращого! Тримайся! Ти нам дуууже потрібна♡⁠(⁠˃͈⁠ ⁠દ⁠ ⁠˂͈⁠ ⁠༶⁠ ⁠)
А я піду собі й далі вмирати від спеки)))( Літо люблю, а воно мене не любить(⁠╥⁠﹏⁠╥⁠) ) Та нічого! Усього тобі хорошого та натхнення на книгу!)

Показати 13 відповідей
Ханна Трунова
06.06.2024, 10:05:42

Віка Лукашук, Вона така (^=◕ᴥ◕=^)

Так, яке вигорання!:))) Твої вірні читачі чекають з нетерпінням:)))) Я помітила, що навіть один коментар дає енергію, натхнення, авторський запал! Тому пишу тобі компліменти: ти класно пишеш, історія цікавезна. Аню, ти - неймовірно талановита, тож руки на клавіатуру й твори, будь ласка:))))

Показати 3 відповіді
Ханна Трунова
06.06.2024, 09:01:56

Катерина Федоровська, Бідненькі ви(⁠灬⁠º⁠‿⁠º⁠灬⁠)⁠♡
Без Катавасії важко...)))

Страшна штука те вигорання! Але кожен так чи інакше через нього проходить. Вірю, що тобі вдасться його здолати і у твоїй творчості буде новий сплеск))) І малюсінький 20-й розділ ще й на два розділиться! ;)

Хай на тебе нападе таке натхнення, щоб відбиватися довелося))) Ми, твої читачі, тебе любимо і з нетерпінням чекаємо на продовження ❤️❤️❤️

Ханна Трунова
06.06.2024, 08:52:12

Тетяна Овчіннікова, Дякую ❤️❤️❤️ Мені пощастило, що знайшлися ті, хто дають штовханів, вимагаючи нових розділів)))
Ні, ділити на 2 новий розділ не буду ;)) Моє тверде слово =))) Якраз писатиму ту сцену, заради якої цей розділ і задумувався;)))

avatar
Zinkevych Ihor
06.06.2024, 01:16:24

На мою думку тут проблема не у емоційному вигоранні а в банальній відсутності результату, а саме - реакції читачів. Часом на букнеті дуже багато відгуків, але буває , що вкладаєш душу а тут взагалі 0 реакції.
Взагалі автор має відрощувати товсту "шкуру" і вміти чекати.
А так музика... Ну і реальне життя, що може бути цікавішим книжок)

Ханна Трунова
06.06.2024, 07:53:03

Zinkevych Ihor, Ей, книжок цікавішим нічого не може бути! ;))))
Розумію вас. Реакція читача — штука важлива. Помітила, що я взагалі залежна від коментарів. І це моя проблема. Добре, що в мене є найвірніші читачі❤️ Завдяки їм я не пишу в стіл. А взагалі, треба звикнути, хоч це й непросто, що люди — споживачі контенту пасивні. Перевірено на досвіді ведення Ютуб каналу. Добре, що хоч вподобайки ставлять... Та й таке...)))

avatar
Єва Лук'янова
06.06.2024, 01:42:31

Я просто нічого не пишу, дивлюсь щось, і от і весь спосіб...не борюся з ним ніяк. Натхнення буває повертається, а буває — треба чекати. Зараз я теж на цій стадії — вигорання. Не пишу нічого і не хочу....просто чекаю, що це якось зникне саме по собі...

А розділ твій дуже чекаю ❤️

Ханна Трунова
06.06.2024, 07:49:24

Eva Lukyanova, Це теж потрібно — відпочинок❤️ Але повністю піддаватися йому не можна...))) Натхнення тобі мішок✨️ І видужуй скоріше!

Сьогодні можливо й допишу..)) Якщо знову вигорання не зловлю ;)))

Інші блоги
Переробка твору
Коли твір, над який потратив багато часу за три місяці повністю прочитало лише сім людей, починаєш задумуватися, що потрібно його переробити, внести суттєві зміни. І тоді починаєш тратити час на нього, а не на щось нове. А
Як у Вас починалося?
Друзі, автори, колеги. Поділіться будь ласка своїми першими кроками: 1. За який час набрали перші 100 підписників. 2. Що головне для того, щоб ваша аудиторія зростала? 3. Які лайфхаки чи власні кроки можете порекомендувати? Не
Що вас надихає?
Можна годинами дивитись на зорі, мружити очі, підставляючи обличчя сонячним променям, вдихати п'янкі аромати польових квітів, слухати спів пташок або просто насолоджуватись шумом дощу, який монотонно тарабанить по даху
Мікро
Доброго тихого вечора шановному панству. Чи знаєте ви, що таке мікропоезія? Ні? Тоді ми йдемо до вас) З "Уламками".
Інстаграм, візуалізація головних героїв!!
Посилання на мій інстаграм Там візуалізація головних героїв книги " Подих щастя" ,якщо цікаво переходте підписуйтесь буду рада !
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше