Додано

27.05.24 14:36:00

Повернення Другої частини "Примари"!

Вітаю друзі!

Маю гарні новини! Перерву закінчено!

Анонсую вихід другої частини "Детективного бюро "Примара" 03.06.2024!! Третє червня - понеділок. Сподіваюсь нова частина, а саме - пролог та перша глава, зроблять вам цей день не таким важким!

А поки ви чекаєте, закину вам трошки графічних спойлерів - трьох нових персонажів.
Хто вони? На чиєму боці? У чому їх дар? Які їхні цілі?

Якщо ви ще не встигли прочитати або забули якісь деталі запрошую до першої частини "Детективного бюро "Примара": Два світи"!

З любов'ю, ваша Оля!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Юлія Ковалевська

27.05.2024, 17:15:42

О, дуже чекала на продовження! Скоріше б понеділок)

Оля Лях

28.05.2024, 17:52:33

Юлія Ковалевська, Дякую, що не забули про мене!!!

Оля Лях

203

відслідковують

Інші блоги

Герман Харрінгтон

133

Пишіть простіше...

Пишіть простіше... Ні цей пост не про техніку мінімалізму. Це роздуми про тренди та напрямки. Для розумних людей очевидно, що у світі йде низхідний тренд. Тренд деградації політиків, народів, мистецтва, культури..

Очерет

☀️ Експеримент здебільшого вдався))) ❀

А це означає, хлопчики й дівчатка, що Сяйво Темної Квітки - завершене. 45 розділів. 45, Карл! Майже 400 тисяч знаків! Більше, ніж будь-яка з моїх попередніх книг. Але то таке. З хорошого - я реалізував більшість того, що прагнув

Ірина Муза

Ми майже прийшли до фіналу...

Емоційне оновлення — Але ж ти кохаєш мене, крихітко, — крадькома подивився на мене Захар і посміхнувся тією своєю зухвалою, хтивою усмішкою. — Дуже! — погодилась я і задивилась на його профіль. Я дійсно його

Анна Руїна

Про паузи, реальне життя та нові обрії ✨

Привіт, мої незламні! Останнім часом моє життя нагадує динамічний сюжет — від фіналу "Поклику крові" до капітанства на інтелектуальному турнірі. І зараз я підійшла до моменту, коли треба зробити важливий вибір. Я

Віккі Грант

♥чорні Первоцвіти♥помста та пристрасть

Дорогі мої читачі♥ Ви щойно стали свідками моменту, від якого перехоплює подих. Події розвиваються настільки стрімко, що навіть мені, як автору, іноді стає страшно за своїх героїв. Ми пройшли крізь вогонь автокатастрофи