цитати з книги, яку я зараз читаю
— Лікарю, з Алісією щось не так! — одразу вигукнув я.
Трохи стиснув її пальці, не відводив від неї погляду. Монітор біля неї почав пілікати швидше, ніж до того.
— Алісіє, якщо ти мене чуєш, прошу, прокинься, — прошепотів я схвильовано.
Серце забилось дуже часто. Я дійсно більш за все на світі хотів, щоб вона прокинулась.
Очі Алісії розплющились, і вона дивилася прямо на мене, але в мене було таке враження, що вона ніби перебуває десь далеко. Губи заворушилися, і мені здалося, що вона тихо шепоче моє ім’я.
— Алісіє! Ти як?...
В цю мить мій телефон і сам задзвонив, але це був незнайомий номер. Я одразу приклав телефон до вуха:
— Артеме, вас турбує Марія Кирилюк, я з поліції. Ви були в обраних в контактах Катерини Тимощук, вам варто зараз же підʼїхати до вашого будинку…
АРТИ:
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати