Запитання до колег

Оскільки я тільки розпочинаю свій шлях письменниці та пізнавати цю сферу, то нещодавно стикнулася з проблемою, про допомогу в рішенні якої хотіла б попрохати Вас, колеги з Букнету.

Як відомо, існує 2 підходи до написання книг. Можна бути або "архітектором", що чітко заздалегідь продумує конструкцію власної історії, або "садівником", що садить у землю зерно ідеї, а тоді спостерігає за його ростом, не маючи чіткого розуміння, що буде в кінці.

Й от працюючи над своє першою книгою "Збираючи пазл минулого", я опинилася на роздоріжжі. Звісно, пишучи детектив, просто неможливо з самого початку не мати уявлення про головну розв'язку історії. Та все-таки чи необхідно розписати чіткий план кожного розділу історії, чи слід усе ж дозволити собі просто плисти по течії, не наражаючись на ризик втратити інтерес до книги після ретельного продумування?

Шановні колеги, а як Ви пишете свої історії? Який шлях порадите?

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Віка Лукашук
24.05.2024, 19:37:52

Я спочатку продумую історію у голові. Чи то навіть з завершенням, чи просто початок. Якщо детектив, то вигадую, хто саме буде злодієм, аби не сильно вказувати на цього персонажа, щоб читачі не дізнались справжнього вбивцю) А далі спокійненько пишу)))
Звичайно, якщо це жанр детективу, де ми маємо дізнатись вбивцю, то ви маєте продумати хоча б головного злодія(чи маньяка. Дивлячись за книгою). Його характер, що він робить, і т.д. Тож на цьому етапі варто хоч в голові мати уявлення самих подій. Наприклад, у вашій книзі дівчина втратила пам'ять, і намагається згадати через кого та через що. От і намагайтесь для початку не вказувати на можливого винуватця, а просто робити невеличкі зачіпки, які все ж таки стосуватимуться його.
Тож у висновку просто пишіть як вам зручно) Я от продумую сюжет у голові, і мені це аж ніяк не заважає. Тому дивіться самі))) Якщо легко в голові збережете подробиці, а потім вильєте їх на папір, то будь ласка;) А ще можете робити невеличкі нотатки. Мені це також доволі допомагає)))
Хай щастить!

Йоанна Овсієнко
25.05.2024, 09:29:14

Віка Лукашук, Величезне спасибі за таку детальну та розгорнуту відповідь! Ви справді допомогли!

avatar
Ірина Скрипник
24.05.2024, 19:36:34

В мене і так, і так було. Залежить від історії.

Йоанна Овсієнко
25.05.2024, 09:28:31

Ірина Скрипник, Дякую за відповідь)

Інші блоги
Знижка 25% на" Мій господар - принц фейрі"!
Всім великий привіт! Сьогодні діє дуже класна знижка на книгу Мій господар - принц фейрі Афіна змушена вийти заміж за холодного і безжального принца фейрі, щоб врятувати життя своєму брату. А якщо насправді все не
Хто це в нас тут такий рожевий?
Давайте познайомимося з Мікареном. Так-так, це той самий божевільний алхімік, поруч з лабораторією якого в адептів несподівано вмикається інстинкт самозбереження. — Здоров, Мікарене, — я ж зайшов до лабораторії,
I'll be back
Алгоритми платформи повели себе трохи як Рая в важкі часи)) Тож місцева сивілла вирішила, що мій психопас потьмянів і я була, відправлена в ізолятор на певний час, допоки мій психопаспорт не посвітлішає до блідо-бірюзового))) Не
Коли дві жінки хочуть одного…
чоловіка, йому стає непереливки) Ксана Біла “Між нами – прірва” Твір прочитаний у рамках ініціативи Діез Алго. Починається оповідь у майже притчевому стилі – жінка, яка чекає, і чоловік, що зникає і з’являється
Запитання.
Любі друзі! Дорогі автори, а як у вас відбувається? Чи можна писати в одному жанрі й не нудьгувати, чи рано чи пізно кожного автора тягне «наліво»? Зізнаюся вам чесно: я написала вже кілька книжок у жанрі іронічного
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше