Монстр у шафі

До виходу аудіоверсії на моєму YouTub каналі маю нагоду викласти своє стареньке але дуже душевне оповідання "Монстр у шафі".

Джиммі вже не маленький хлопчик, йому вже п'ять. І він розуміє, що не повинен боятися монстрів у своїй кімнаті. Та він їх й не боїться. Майже не боїться. Він впорався з тим, хто ховався під ліжком. І з тим, хто ворушився за шторою і цокав у вікно. Але той, що оселився у шафі, здається особливо великим та злим.

І Джиммі знає, що не може дозволити монстрові напасти на нього першим. Він має знайти в собі досить сміливості, щоб самому вирушити на полювання за цим чудовиськом. Сьогодні вночі. Коли всі в хаті заснуть.

Читайте "Монстр у шафі" і не бійтеся зазирнуту в очі власним страхіттям.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Наталка Черешня
23.05.2024, 19:43:37

До нього прийшов Бука?))

Антон Ейне
23.05.2024, 19:53:41

Наталка Черешня, Ні, все складніше, почитайте ))

Інші блоги
⚜️ Я це зробила! «цикута» завершена! ⚜️
Нарешті!!! Після стількох розділів, поворотів, демонів, упирів, контрактів, зрад, смертей, таємниць і дуже непростих стосунків між сестрами я можу сказати це вголос: Фентезі-роман «ЦИКУТА» завершено! ✨✨✨ Ця історія
Остання глава. Та це ще не кінець❤️
❤️Вітаю любі читачі!❤️ Сьогодні вийшла остання глава пригодницького фентезі з гумором та шаленим коханням " Йога для драконів, або як приручити хвіст" "— Привіт, Маргарито. Я ж обіцяв, що переверну
ВІзуал АйвІ Та КІллІана)
Привіт усім, мої любі! ✨ ​Поки я щосили чарую над 11-м розділом, дуже хочу трохи порадувати вас і розкраяти це очікування. Додаю візуал Кілліана та Айві! ​Цей арт — просто 100% влучання в той градус пристрасті, напруги
Продовження Схиблених ☺️☀️
Думав я, думав, за яку книгу взятись наступною... і таки надумав. Власне, це давно напрошувалось - бо як ще трохи затягну, то сам забуду, про що писав у попередніх частинах, і доведеться перечитувати. А їх вже ажно шість, на
Так ось як діє елексір!
Я кілька разів кидаю переляканий погляд на чоловіка за ґратами, і він, принюхуючись, звертає на мене увагу. — А тепер підійди ближче, нехай він відчує запах вовчиці! Я підходжу до ґрат, але зупиняюся приблизно
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше