Новини і рекомендація )

Вітаю, любі читачі!

Сьогодні трішки новин, рекомендація та продочка) 

Почнемо з продочки. Події “Бунтарка на одну ніч” стрімко розвиваються, Лада вчора познайомилася з досить цікавим персонажем, Арсеном Дмитровичем. І попри те, що вона навіть прізвища його і Демида перевірила, всі вже здогадались, що Музи і Доля звели Ладу з батьком Графа) 

Ось уривочок з моменту їх зустрічі) 

Залишки вечора я проводжу, мимоволі кидаючи погляди на Арсена Дмитровича. Чим довше дивлюсь, тим більше він мене зацікавлює. Надто вже знайомі не лише його статура і погляд уважних очей, а й навіть рухи, голос. Я вже знаю, кого він мені нагадує. Тільки це схоже на божевілля, або ж на надто сильний голос моєї совісті та провини. 

Демид. Так, цей чоловік нагадує мені Демида. Колись, коли я була ще школяркою, мені дуже подобався один хлопець. І коли він поїхав з міста, ще якийсь час я могла випадково “побачити” його в комусь іншому. Можна було б подумати, що й тут так само. Однак Демида мені нагадує лише цей чоловік, а не перехожі на вулиці, чи його колеги. Що ж, голос совісті я нарешті заглушу, коли відправлю картину Демиду. А от що робити з симпатією до нього? 

***

Далі ми побачимо, як розвиватимуться їхні стосунки, адже в Арсена Дмитровича скоро захист докторської)

Читати книгу можна тут) 

***
Ідемо далі. Ще сьогодні хочу поділитись рекомендацією новинки, якою я загорілась з перших сторінок. 

Ми сьогодні почали нову історію:

 “Тіні мого кохання”,

 це основний роман з циклу “Таємниці та тіні” Олі Горової. 

Анотація:  

Слава, чоловік  Аліси, трагічно гине через три тижні після їхнього розлучення. Через стрес вона ледь не втрачає вагітність, про яку ще  навіть не здогадувалася. Відтепер вона вирішує зосередитися на майбутньому та дитині, залишивши біль та спогади в минулому.

 Та через рік Аліса випадково знайомиться у парку із загадковим мужчиною. Юрій явно має важке минуле, ставить дивні питання та інколи немов вгадує думки Аліси. А ще, виявляється, саме він був новим партнером Слави, про якого вона геть не знала.

 Юрій лякає її. І одночасно — притягує, немов магніт. Бо варто заплющити очі, і Аліса немов знову поруч зі Славою. Але як це можливо?!

 То що за таємниці оточують Юрія? І чи не загрожують вони Алісі та її маленькій донечці?..

Уривочок: 

“... А потім я побачив її… Гадаю,  маю право називати її “моя біда”.

 Ні, я не був якимось збоченим маніяком. Або принаймні лишалося на це сподіватися, позаяк я ні фіга не знав про себе насправді. Але ж поліція точно б розкопала такі факти, враховуючи, скільки часу вони приділяли розслідуванню тієї аварії, в яку втрапили я зі своїм партнером, хіба ні? Останній загинув. А я й про нього нічого не міг пригадати. Він був моїм щирим другом чи ні?

 Позатим, я волів вважати себе адекватним, хоч і зі всіма нюансами. Та щось у цій жінці постійно фіксувало мій погляд. А я не мав тому пояснення. Халепа… ”

“ Отже, я мовчки пішов за цим ароматом на кухню, де Аліса вже ввімкнула кавомашину та готувала мені каву. У всьому цьому, в кожній її дії було щось таке, що змушувало того збоченого та неадекватного звіра в мені — задоволено гарчати. Ця затишна, майже інтимна атмосфера довкола нас!..

 Щось, що буквально накручувало мої нерви до стану зіщуленої пружини.

— Я спробую сьогодні все владнати з замком… Та раптом що… не пери поки мою наволочку. Можливо, доведеться потерпіти мене ще одну ніч, — спробував пожартувати, з вдячністю приймаючи з її рук каву.

  Зробив ковток. І, трясця… це була найкраща кава в моєму житті! Тупо, найкраща. Принаймні, я не пив нічого смачніше  відтоді, як памʼятав себе. Ця жінка однозначно вміла готувати каву та обирати сорт.

 Міцна, з шалено-смачним запаху та таким насиченим, густим, солодким смаком із присмаком легкої гіркуватості, що осіла на корені мого язика… На щастя, трохи таки прочистивши мені мізки.”

Читати новинку можна тут) 

***

Приємного читання!

А нагадую про мої соцмережі) підписуйтесь, щоб бути в курсі всіх подій і новинок)