Босорка. Сюди (не) можна їхати

Підійшла до завершення моя невелика розповідь "Босорка. Сюди (не) можна їхати"

Буду рада вашим відгукам! 

Уявіть собі маленьке українське село, вкрай мальовниче та спокійне. Його ім'я – Старі Мухомори. А в останньому віддаленому будиночку, який причаївся в глушині смерекового лісу Карпат, час зупинився у вигляді літньої босорки Євдокії. Але, як завжди, за цим затишком та гармонією ховається секрет.

— Вірно мені Варвара Агапіївна казала, що краще боятися живих, аніж мертвих! 

«Ех, якби все було так просто. Живі заберуть тіло, а мертві ще й душу...» — майнула думка.

Не забувайте поділитися своїми враженнями. Ваші коментарі та відгуки надихають мене на подальші творчі висоти! ♥

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Як автору-початківцю не загубитися в Букнеті?
У мене є питання. Серйозно. Якщо хтось знає відповідь — пишіть у коментарях, бо я вже починаю підозрювати, що десь існує таємний клуб авторів, куди мене забули запросити. От скажіть мені: як автору-початківцю привернути
Повернення
Усім привіт. Після довгої перерви я нарешті повернувся. Знаю, що «Коли погасне сонце» не знайшла такого відгуку, на який я сподівався. Але це нормально. За цей час я багато чого переосмислив, переглянув свої помилки
Знайомство таке собі вийшло...
Непоганий удар як для хлопчиська, подумки всміхаюся я. Адріан почувається загнаним у кут, якщо зважився на крайні заходи. Вдарити лорда — це самогубство. Але чому хлопець настільки боїться мене? — Я не повернуся. Ви
Подруги сумують, але...
Сьогодні подруги сумують разом із дощем, але ж ми знаємо, що після дощу завжди виходить сонце! І в житті теж так буває. Жінки у пошуку маленького щастя 2
Візуал до дарк-роману "Відлуння стуку її підборів"
Данієль МакЕвері
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше