"Елеместаріум: спадкоємці." Рецензія

В рамках марафону https://booknet.ua/blogs/post/363457 пропоную рецензію на твір Дмитра Цегельника https://booknet.ua/book/elemestarum-spadkomc-b424782 . Судячи із подій, що розвиваються в книзі - це перша книга трилогії. Написана вона в жанрі фентезі з елементами стимпанку.

Оскільки події в першій книзі тільки розгортаються, оцінити ідею важко, але складається враження, що задумом автора було показати неоднозначність добра і зла.

Автор з цікавими подробицями вимальовує фентезійний світ, в якому перевертає відомі нам закони фізики з ніг на голову. Основні події відбуваються на летючому острові Ксандарин з льодовим вулканом, який створює Дощопад. На ньому крім раси людей мешкають уруси і декілька видів фентезійних істот. В якості чарівної палички працює наручень, через який передається сила лорро. Крім магічних артефактів застосовується магія навіювання, віщих снів, магічних напоїв і магічних механізмів, що дає можливості розгулятися фантазії автора і зачарувати читача, охочого до різних чудес і небезпечних пригод.

Основна зав’язка полягає в нависаючій над світом небезпеці: дає знати про себе таємний орден, який погрожує змінити уставлені порядки у світі. З точки зору представлених героїв, які належать до еліти цього світу, уставлені порядки їх влаштовують, тому членів ордену вони сприймають як ворогів. Орден ставить на меті заволодіти найпотужнішим лорро Елеместом і стимулює героїв самим почати шукати той Елемест: хто перший, той і виграв.

Головні герої — Лія і Датеріон — молоді люди, що переходять із підліткового у дорослий вік. Відомо, що вони кузени, дальні родичі одного із князів, мають отримати у спадок правління князівством і для того повинні повчитися в елітній академій, куди потрапляють тільки нащадки сильних світу цього. Паралельно сам автократор (правитель світу) доручає їм не багато не мало розгадати загадку: як же ж знайти славнозвісний Елемест.

Історію походження Лії і Датеріона автор залишає в тайні. Оскільки в них згодом виявляються найпотужніші магічні здібності, які були тільки в самого Руйнівника (ім’я говорить саме за себе) і відсутні батьки, то щось підказує можливі їх родинні зв’язки з проблемним персонажем.

Від потужних магічних здібностей у героїв виникають проблеми. По-перше вони не вміють приборкувати ці здібності, по-друге знаходяться бажаючі скористатися недосвідченими самородками, по-третє від неконтрольованих самородків вчителі академії воліють триматися якнайдалі, а взагалі краще їм все заборонити і виключити їх з академії, відправивши вниз, де їх здібності вже не будуть проблемою Ксандарину.

Характери героїв прописуються дуже скупо, адже вся увага автора зосереджена на пригоди. Лія — ніби більш авантюрна, а Датеріон — стриманіший і прагматичний. Але надалі ця різниця між ними стирається. Чомусь саме Датеріон є ініціатором всіх пригод, де треба щось вкрасти. Таку сухість трохи пом’якшують специфічні стосунки між Датеріоном і дядьком Норбеном, але це і все, що може сказати про особистість героїв. Вони загалом дружелюбні, але сильно до друзів не прив’язуються, готові прийти на допомогу один одному і дуже рідко іншим (як у випадку з Шарлін), старанно відносяться до навчання, але нехтують правилами академії. Це, мабуть перше, на що треба звернути увагу авторові. Бо індивідуальність героїв — це основне, на що можна зачепити читача.

Крім того у мене поставало чимало питань по ходу сюжету. Приводжу деякі з них:

1. Головні герої виглядають потраплянцями в магічний світ. Чому вони так мало знають про світ, в якому прожили вже 17-18 років?

2. Ксандарин — величезний острів, на якому спокійно переховується дядько Норбен, може ховатися таємничий незнайомець, що запускає в дію руйнівні автоматони. Автократор володіє цілим світом і дуже хоче першим заволодіти Елеместом. Є можливість створювати трасфоргафічні копії, перевтілюватися в інших людей, керувати думками інших. І... На розгадку найважливішої таємниці світу відправляють ТІЛЬКИ двох підлітків, які нічого не вміють? Акцентую увагу на слові «тільки». Нехай вони супер-пупер здібні, але невже немає таємної канцелярії і розвідників?

3. Башта Тіней. В її підземеллі є конкретні двері, які легко розбиваються завдяки пострілу древнього автоматона, а за ними чекає на свій час ціла руйнівна армія. Управителі тільки спромоглися заборонити туди ходити учням. Чому не дослідили, не виявили, не знищили?

4. Таємнича постать дядька Норбена. Якщо він Маленхоф, то є або батьком Лії, або братом батька Лії. Одночасно, вірогідно, братом матері Датеріона, бо прізвище у Датеріона інше. Зрозуміло, що він ховається тому, що поза законом. Але навіщо йому придумувати таку багатоходовку з передачею наручів своєму племіннику? Залишити їх на згарищі свого будинку в надії, що племінник повернеться і знайде? А якщо хтось інший знайшов би ту скриню раніше?

Загалом враження від твору позитивне за рахунок опису оригінального магічного світу. Тож бажаю авторові успіхів і надіюсь, що він принесе на марафон і наступні частини твору.