Кохання проти Смерті

"...Вранці третього дня Вахі пішла до лісу перевірити розставлені нею пастки, потрібно було поповнити їстівні припаси. Дівчина лишилася в хатинці одна чергувати біля ложа хворого. Знесилена від безперервної боротьби вона примостилася на грудях Хаука, забувшись чуйним сном. Раптом легкий шелест перервав її відпочинок, дивна холоднеча наповнила хатинку. Гостро відчуваючи чужу присутність у домі, Алія підняла голову. Чуття її не підвело: біля дверей стояла дивовижної краси жінка або щось дуже на неї схоже. Дівчина здивовано підняла темні брови, роздивляючись непрохану гостю: глибокі, мов колодязі очі дивилися моторошно і порожньо, в них не було ані краплі тепла. Спини торкнулася неприємна прохолодь.

- Хто ти? - бренна різко сіла на ліжку, осмикнувши простеньку сукню...."

https://booknet.ua/book/alyasila-vognyu-kniga-2-b415006  Сьогодні о 20 вечора продовження роману "Алія. Сила вогню"

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Воу воу сьогодні вийде моя нова гаряча новинка)
Очікуйте о 00.00 Всіх чекаю ! Анотація до книги "Смертельний Піт-Стоп" Я була ідеальним інструментом у руках Віктора — наркобарона, якого ненавиділа всім серцем. Роки брудної роботи й мовчання закінчилися одним
Кетта знову за своє...
Замість подяки — свариться з дочкою. — Навіщо ти розповіла Дему про мою ногу? Хто тебе просив, Ліа? Я не розуміла, чому мама така сердита. Вона б мала радіти, що їй допомогли і тепер нога більше не турбуватиме її. —
оновлення книги "Потяг №117"
Вже завтра — новий розділ. о 9:00 Цього разу буде більше тиші, ніж гучних слів. Минуле знову нагадає про себе, а одна розмова змінить те, що так довго залишалося невимовленим.
А ось і зустріч...
Влад і Вікторія? Дежавю якесь… Мало Стуценку було того, що вони з братом повели у мене Лідію, тепер Влад і до Вікторії клинці підбиває? Думає, що безсмертний? Чи мізки в інший голові сконцентрувалися? Доведеться цьому
Вона ніколи не говорила слово «хочу».
Вона ніколи не говорила слово «хочу». https://booknet.ua/book/kodove-slovo-xochu-b448257 Не тому, що не мала мрій. А тому, що звикла всього досягати сама. Кар'єра. Гроші. Визнання. Світ моди лежав біля її ніг. Та одного дня їй запропонували
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше