Скоро літо!

Вітаю, любі читачі і читачки!

Доки чекаємо завтрашню главу роману “Красень і чудова дівчина”, пропоную сьогодні пригадати іншу мою книгу.

 

На носі літо! Ви ж бачили, що цьогоріч воно почнеться в суботу?)) Тож пропоную зустріти його з романом “Десята ранку в першу суботу літа”!

 

Якщо ще не читали, запрошую до ніжної, сонячної, місцями кумедної, місцями сумної історії ліс, юність і про кохання, яке пережило випробування часом і відстанню!

O7pZ6DE5Xq0N5VxRkYgwhAo7s0B1VtV4js2xzks1ur27V2eJsXh8TK3VuFQdIksy8FgkM1zDzdR4j-E54L6PecBXANsd7FYd1GTJLReAlPQwBVF4_BcYX2zowvqLTnoaoD8HRpLhY7XdFpe4N2JPib0

Уривок #1:

— Що твій дідусь скаже, коли побачить тебе такою?

Авто зупинилося за метрів десять до дідового подвір’я, але я не квапилась виходити.

— Не знаю, що він скаже, а я скажу, що «Кагор» пила! Якщо в церкві можна навіть дітям, то чому мені з вами ні?

— Може, тому, що з нами обійшлося без причастя.

— Тоді я скажу, що це все виноград винен! Точно, виноград. Виноград сортів Рислінг, Мерло, Одеський чорний, Мускат і цей, як його… со…

— Совіньйон блан.

— Угу, блан.

Ніл похитав головою і заявив:

— Якщо дід сваритиметься, скажеш, що це я винен. Я візьму всю відповідальність на себе.

Ну от, знову. Знову це ставлення, наче до дитини. Наче я сама не здатна відповідати за свої вчинки!

Я спалахнула:

— Ти говориш так, наче досі вважаєш мене малою.

— Ні, не вважаю. Ти доросла дівчина. Але я чоловік. І коли ти поряд, я маю тебе оберігати. Іноді навіть від твоєї власної нерозсудливості.

Уся охота до конфлікту і з’ясування стосунків різко потухла. Найшло таке розчулення, що я навіть хлюпнула носом. А коли впоралася з емоціями, прошепотіла:

— Дякую, що дав мені час вирости. Але оскільки я вже виросла, може, ну… може, нам стати ще ближчими?

У мені говорив виноград. Рислінг, Мерло, Одеський чорний, Мускат і Совіньйон блан, змовившись, штовхали мене на непристойну пропозицію. Я багряніла, щоки набували кольору червоного кріпленого вина, але виноград продовжував плести нісенітниці моїми губами. Навіть зараз, коли згадую, стає зле від того, як безсоромно пропонувала себе.

Ніл вислухав моє белькотіння, не перебиваючи. Міг поглузувати. Міг різко обрубати. Міг дати відкоша. Міг скористатися нагодою. Але він вчинив так, що я закохалась дужче…

eSs7LgyRZJu8AXdFlMJNU9s7zSD8bFvObSRaKN9ncxo669HHYpdK7AmGnfddOZpH_kfb3qghSNcmUv61vE6I_xAoFgtVIs6Ps_B7RWw76m1pIzDbWeR0MK_q8ND1Eze01mV2NMsFmuuNjoNj2EvxdS8

Уривок #2:

— Була на побаченні?

Його голос здався мені вологішим, схвильованішим, тихішим, ніж зазвичай.

— Як ти зрозумів?

— Де ще ти могла бути в неділю по обіді, якщо до роботи не повернулась?.. Розповідай.

Я б і не подумала тримати все в секреті, просто чекала нагоди, хотіла впевнитись. Саме того дня на побаченні Іван уперше тримав мене за руку, доки гуляли, і ніби жартома поцікавився, чи може тепер вважати мене своєю дівчиною. «Я подумаю», — була моя відповідь.

— Пам’ятаєш мого друга-одногрупника? Це він.

Ніл мовчав, чекав подробиць, і я розказала все, навіть про те, чим ми займалися на ліжку його діда.

— Отже цього разу все гаразд? У ліжку мого діда. І поза ним.

— Поза ним гаразд. А в ліжку…

Я якраз робила собі чай на кухні. Батьки були у своїй спальні, Христя десь вешталась. За вікном вечорів Львів. Небо багряніло, сонце заходило, і мені вперше спало на думку, що вікна нашої квартири виходять на захід… на Нью-Йорк.

— Я зараз п’ю чай і дивлюся на тебе, — прошепотіла у слухавку.

— І як я тобі?

Він не уточнив, яким чином я дивилась, але, напевно, здогадався. Ніл мав дивовижне вміння розшифровувати все, що я сказала недостатньо зрозуміло.

— Далеко. Важко роздивитись. Але, здається, ти постарів.

Сміх у слухавці був таким довгожданним, таким рідним, що моє серце защеміло від туги. Як же хотілось, щоб він був поруч!

— Ти вмієш підтримати, Вікторіє. Я тільки-тільки перестав турбуватись, що мені стукнуло тридцять.

— Це дурничка. Я читала, що середній вік життя в Америці — сімдесят сім років.

— Не думаю, що проживу тут усе життя.

— Подумай про довголіття!

— То що там з Іваном?

Ніл змінив тему різко, і я встигла подумати, що він пам’ятає ім’я мого друга-одногрупника. Я озирнулась переконатись, що сама в кухні, і відповіла:

— Усе добре. Нам непогано разом, весело, але… він не вміє.

— Що не вміє?

 

Якщо ще не читали, запрошую вас до цієї теплої історії! Читайте тут!

 

Нагадую:

Найсвіжіші новини, опитування, подарунки, спілкування зі мною — у моєму телеграм-каналі.

Моя сторінка у фейсбуці

Моя сторінка в інстаграмі

Моя сторінка в тік-тоці

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лариса Гаврилюк
19.05.2024, 21:31:35

"Десята ранку"- це щось неймовірно ніжне, миле, місцями дратуюче, але таке безмежно вражаюче.

Устина Цаль
19.05.2024, 21:52:50

Лариса Гаврилюк, Дякую❤️

avatar
Iryna H
19.05.2024, 16:30:58

Прочитала,як доторкнулася до чогось чистого,,до чогось ніжного і незвичного!!!!
Дякую!!!

Устина Цаль
19.05.2024, 20:24:02

Iryna H, Дякую!❤️

avatar
Оксана Кіс
19.05.2024, 15:40:07

Одна з моїх улюблених ваших книг♥️♥️♥️Читаєш цю книгу серцем і душею♥️Складається враження ,що ти лежиш на спокійних хвилях річки ,яка несе тебе все далі і далі ,туди ,де є щось прекрасне і незвіддане.Дякую,Устина за таку неймовірну ,прекрасну ,повчальну історію♥️♥️♥️

Устина Цаль
19.05.2024, 20:23:51

Оксана Кіс, Дякую, Оксано!❤️❤️❤️

avatar
Іра Сітковська
19.05.2024, 15:29:13

Чудова книга, атмосферна)

Устина Цаль
19.05.2024, 20:23:37

Іра Сітковська, Дякую❤️

avatar
Marina Tkachenko
19.05.2024, 15:08:04

Чудові книги, які хочеться перечитувати і не раз! Чуттєві, щирі, щемні, інтригуючі з харизматичними героями! Дякую! Нових звершень і щирих читачів!

Устина Цаль
19.05.2024, 20:23:30

Marina Tkachenko, Дякую за сонячний відгук❤️

Інші блоги
Візуалізація до "Потраплянки"!
Прода на сьогодні вже є, як бонус несу вам трохи візуалізацій до Потраплянки ❤️ Північне королівство Агата (вона ж Арієстель) Ранмар де-Арк Пан Монгран P.S. Хто ще не встиг завітати до моєї новинки —
Звідки ви черпаєте натхнення? Давайте поділимося!
Привіт усім! Як автор, я часто замислююся над тим, що нас надихає творити, писати, вигадувати нові світи та історії. І хочеться почути, що надихає вас! Особисто для мене джерела натхнення дуже різноманітні. Наприклад: Комп'ютерні
Запрошую всіх у мою нову історію!
Шановні читачі! Як і обіцяла, вже сьогодні починаю викладати нову книгу - "Дружина-потраплянка під прикриттям". Хотіла зробити це ще вранці, втім обставини виявилися проти мене) Але все одно вирішила не відкладати
Автори також люди або прошу вибачення
Привітик всім. Сталась невеличка помилка, я недогледіла і дві останні глави книги "Ліки без рецепту не продаються" були не опубліковані,а статус книги змінений передчасно. Прошу вибачення у читачів, за цю похибку
День відповідей
Вітаю, любі читачі і читачки! У рамках відзначення 5-річчя на Букнет я обіцяла вам відповіді на запитання, які ви ставили мені у соцмережах. День відповідей настав :) ❤️Чому псевдонім Устина Цаль?❤️ Цаль
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше