Привіт знову!
Дякую за інтерес до книги "Ти моє світло" і попередніх, за ваші лайки, коментарі й оцінки. Я бачу їх і відчуваю, що варто дещо пояснити.
Так, герої третьої книги - Ксюша, Макс - не є взірцями для наслідування. В моїй голові вони ніколи ними не були і далі будуть натяки на це і в тексті. У них є свої таргани і слабкості, але це не погано.
Ми всі - живі люди. Унікальні. Неідеальні. І тому нас люблять або ненавидять, нам заздрять або ми заздримо. Тому що ми різні.
Я не бачу сенсу в тому, щоб створювати ідеальних людей. Так не буває в реальному житті. Ідеал для мене - це нудно і одноманітно. Я за живих персонажів, яких легко можна зустріти на вулицях власного міста)
Тож прошу вас поставитися з розумінням і не лаяти їх надто сильно. Адже при всіх своїх недоліках вони віддані, вірні і добрі в глибині душі.
Тихої ночі. Бережіть себе)
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ теж не створюю ідеальних героїв. В мене є героїня, яку збуджує вигляд крові. І є герой, який вбив друга дитинства дівчини, щоб з нею познайомитися. Тож я точно засуджувати не буду, щоб вони там не робили.
Ірина Скрипник, Дякую! Ось і я про це кажу)
Вищою майстерністю автора я вважаю створення персонажа, якого не можна віднести ні до до добрих ні до хороших. І головне не картонний! Все як в житті.
Zinkevych Ihor, Так!
Ви праві ,ми всі різні і в кожного з нас свої особисті таргани.Хтось вважає себе найрозумнішийм ,хтосьмав невдалий досвід в взаєминах ,і багато ще чого Ми нероботи з конвеєра ,а люди Дякую Вам ,
Ldmk, Дякую за підтримку)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати