Рецензія "100 днів на острові"

Щоб трішки прийти в себе після вчорашнього, я вирішила прийняти участь у марафоні Тетяни Гищак - Марафон, прочитати і написати рецензію на книгу "100 днів на острові" від Ірини Скрипник.

Не знаю як правильно писати ці рецензії, тому просто опишу всі плюси, мінуси, мої враження від прочитаного і чи рекомендую я її.

 

ПОЧНЕМО!

Початок нагадує детективну історію - Віктор(головний герой) власник крамниці, який живе спокійним життям і має дівчину, але стосунки у них вільні. Одного дня до нього приходить Томас, старий чоловік, і представляється старим другом його діда по маминій ліній. 

В ході розмови, Томас говорить Віктору про скриню на острові і що її треба знайти. Віктор вагається, адже пропозиція, яку Томас представив у дуже підозрілій формі, але подумавши все ж погоджується, тільки при умові що через 100 днів Томас повернеться за ним і забере з острова...

♥️♥️♥️

Далі пересказувати не буду, щоб зберегти ваші враження від самостійного прочитання.

♥️♥️♥️

Отже, з чим я зіштовхнулась у цій книзі.

Мінуси: У текстрі містами не вистачає сюжету. Ніби він був, але його стерли - помітила, коли Віктор пірнає у воду, бовтається там і враз, починає тонути бог зна чого, а коли опиняється на березі, все що він робить - спокійно робить свою роботу далі.

"Якось не логічно"Перше: коли Віктор прибув на острів, у нього з сумки випали запасні батареї на нокию(телефон) і маючи цей телефон з датою і часом, він все рівно рахує дні на пальцях. Це можна пояснити тим, що його пограбували І! що загадка для мене, в історії так і не розказали хто його пограбував і куди зникли речі. 

Друге: замість того, щоб шукати скриню, він цілими днями копає (лопата взялась звідкілясь, у мене була думка що взяв з собою)ями і розтавляє пастки, хоча після того разу, його більше ніхто не грабував.

 Третє: Любовна лінія. Під кінець історії я зрозуміла як і чому дівчина покохала Віктора, але я не зрозуміла ЯК ВІН ПОКОХАВ ЇЇ? В який момент? Перший раз, коли зустрів цю пані, він врятував її, але вона втекла, а на другий раз(і бачить він її лише другий раз за весь цей час) він вже її встиг поцілувати і "захотіти". Звісно якби я була на його місці, я б також потребувала живу людину поруч щоб не поїхати дахом, але ж не хотіти її на другий день. 

І як бонус, я не побачила між ними хімії. Почуття зародилися настільки швидко, що я прийняла їх тільки за два рядки до "кінець". 

Четверте: Трішки не логічні розмови і поведінка героїв. Коли дівчина рятує його, у них розмова повинна була початися з:

- Якого біса ти поліз сюди?

- Я шукав тебе.

- Але ти ледь не помер.

- Так, знаю...

і т.д. Ні. У них почалося з того, що вони почали обійматися прямо на пляжі і дівчина сказала "а розкажи про себе". (палець в гору). Тобто, після пережитих критичних моментів, вони спокійно починають розмову взагалі про інше, ніби його тільки що не хотіли вбити. 

І п'яте: Середина історії, як мені здалося, трішки не вписується до початку і кінця. З'явилось таке враження, ніби вона взята з мультфільму "Русалочка". І це було трішки нудно. Та і поки дівчина ходила по своїм справам, Віктор знову щось копав. 

Це по мінусах... Вибач, Ірина, якщо образила чимось :(

ПЛЮСИ:

Початок затягнув з перших рядків. Цей образ Віктора у голові - красунчик) Якийсь підозрілий старий Томас зі скринею. Історія говорить вже сама за себе - буде цікаво))

Лор, описаний автором світ, дивовижний. Видно що автор шукав інформацію, гуглив дуже багато, адже флора і фауна не тільки земного світу, а і морського, описаний шедеврально. Я на секунду відчула себе на місці Віктора, тільки як турист)) 

Дуже майстерно описано знаряддя праці, виготовлення зброї і те, що Віктор з дитинства займався скалолазанням, що є плюсом, адже якби герой поліз спускатися з гори без навиків, це б було дивно. Я б цілою точно не спустилась. 

 Те як герой відразу реагує на небезпеку, розумно, адже опинившись на невідомому острові, треба в першу чергу думати про власну безпеку.

Розв'язка дуже не сподівана. Я навіть трішки офігіла від сюжетного повороту, хоча думала буде по іншому, а воно он як повернуло) 

Так як це фентезі, я все рівно знайшла тут і детективну містику. 

Сам текст написаний грамотно, видно що автор вклала дуже багато сил і часу в написання, де не де попадаються помилки, але у кого їх немає. 

Фінал хороший, але я очікувала на інший))

РЕКОМЕНДУЮ?

Так. Книга легко читається, я прочитала на одному диханні за декілька годин) Сюжет затягує і він не розтянутий на сто глав - все по суті. Початок бомба і розв'язка вразила. Не очікувала такого повороту.

Але я б хотіла більше дізнатися про ворожнечу старшої відьми і Михайла. Може між ними щось було у минулому? Пахне другою книгою від кохання до ненависті)

Герої прописані гарно, але десь все ж таки Віктор тупить. До дівчини претензій немає, красуня і видно що почуття її реально щирі. Вона справді закохалась. 

♥️♥️♥️

Більше додати нічого) Я у захваті) На вечір почитати треба. Книга варта уваги)

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ірина Скрипник
01.07.2024, 12:40:01

Загляніть до мене ще раз, як буде час. Можливо, вам сподобається щось із нового.

avatar
Ірина Скрипник
08.05.2024, 18:27:53

Вам також дякую за рецензію:) Приємно, коли твою роботу оцінюють без якихось емоцій, а просто по факту

Ксенія Фетіш
08.05.2024, 18:36:27

Ірина Скрипник, Іноді це стосується і моїх власних книг, я дуже прискіплива до себе і коли перечитую те, що написала, в голові лише одна думка - "Серйозно? Та це фігня, переписуй"...
Це страшно. Адже мені подобається писати, але мені не подобається ЩО я пишу. Ніби сюжет слабкий.
А ваша книга, вона легка і її реально можна прочитати за вечір. Звісно є моменти коли я не розуміла що відбувалося, але кінцівка прям вразила. Я до останнього думала що Томас(хто відправив Віктора на острів за скринею, привіз не гелікоптері) спеціально заманював людей на цей острів, а воно ні.
Ви молодчинка і я пишаюся що знайома з такою талановитою авторкою))❤️

avatar
Віка Лукашук
07.05.2024, 19:55:06

Цікава рецензія;) Сама читаю цю книгу, до речі. Та через написання книг поки припинила... Та скоро обов'язково продовжу;) Рада, що ви все ж таки вирішили йти далі♥️. Ви молодець, бо не здалися)))

Показати 4 відповіді
Віка Лукашук
07.05.2024, 21:03:17

Ірина Скрипник, Скоро напишу;) ♥️

avatar
Ірина Скрипник
07.05.2024, 20:04:15

Можливо, колись подумаю про другу частину, але не зараз:)


P.S. В останній главі старша відьма говорила, що химера намагався втопити Віктора, але його врятувала молодша. І вирахував він дні саме через те, що його речі химера поцупив (крім них двох на березі тоді не було, коли речі зникли).

Показати 5 відповідей
Ксенія Фетіш
07.05.2024, 20:30:30

Ірина Скрипник, Та дід там взагалі шедевр) Я не очікувала від нього таких дій.

Інші блоги
Марафон Дарк-романів - підсумок
Я вдячна авторці Джулєта Матикота за можливість взяти участь у її марафоні дарк романів. Мною прочитаний обумовлений обсяг тексту. Загалом могу сказати, що мені дісталися досить різноманітні твори (історичний
Новий Буктрейлер Баг: право на душу
⏰ Початок марафону дарк романів! ⏰
❤️Щире дякую всім, хто підтримав, зацікавився і зареєструвався.❤️ Цього разу в марафоні беруть участь 19 чудових авторів зі своїми дарк романами. Нагадую, що всі правила детально і з прикладами можна знайти
Новий розділ вже на сайті❤️спека...
Привіт, мої любі Спокусники! Продовження вже на сайті «У ліжку з босом» Тріс стояла на порозі в одному тонкому шовковому халатику. Сонна, розпатлана і така неймовірно мило-зваблива, що я ледь не забув, як дихати.
Граблі марафонів
Довгий час спостерігаю за ними і в деяких навіть час від часу беру участь. Бачу "травматизм" таких заходів і тому вирішила написати цей блог - може, когось убезпечить від моральних травм. Для чого організовуються марафони? Головна
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше