Робимо мої два версії твору популярними!

Вітаю вас, мої любі читачі! Давайте зробимо два версії твору „Як мисливець боявся іти на полювання у ліс“ популярними, щоб на них спочатку було 100, потім 500, к вже згодом й 1000 переглядів! Починаємо:

 

Як мисливець боявся іти на полювання у ліс:

 

Це розповідь про те, як мисливець боявся іти до лісу на полювання. Ось як розпочинається ця історія. Одного разу, до будинку мисливця приходить сусід, й каже, що у нього багато справ, тому до лісу не піде. Мисливець трохи боявся іти на полювання у ліс, але усе-таки вирішив, бо обіцяв сусіду про це полювання. Тому, на нього чекає страх, який от-от настане...

 

Перша версія твору, написана на телефоні (у електронному вигляді).

 

Читати можна ось ТУТ!

 

Як мисливець боявся іти на полювання у ліс (нова версія):

 

Це розповідь про те, як мисливець боявся іти до лісу на полювання. Ось як розпочинається ця історія. Одного разу, до будинку мисливця приходить сусід, й каже, що у нього багато справ, тому до лісу не піде. Мисливець трохи боявся іти на полювання у ліс, але усе-таки вирішив, бо обіцяв сусіду про це полювання. Тому, на нього чекає страх, який от-от настане...

 

Друга версія твору, написана у зошиті (у рукописному вигляді).

 

Читати можна ось ТУТ!

 

Дякую, що читаєте мене! Підписуйтеся, й насолоджуйтеся моїми творами!

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Яка була Ваша перша історія? Для чого пишете?❤️
Вітаю, місяченьки! Ми з Вами вже давно, але розмовляли на тему того, як Ви почали писати. Однак сьогодні я б хотіла спитати саме з чого була розпочата літераторська праця:) Тобто в коментарях попрошу Вас коротенько розповісти
Закінчення історії
"ДИКИЙ ТА НАСТАВНИК" Роман-фентезі про драконів (можна читати окремо, як і усі книги циклу). Ось і добігла кінця історія про пригоди Ітона з Диких Земель. Сьогодні о 20.00. буде опубліковано епілоги та книга
Про плани ♥
Вітання найкращим у світі читачам! Ви можете спитати, чому саме зараз я вирішила поговорити про плани, а не в останні дні року. І я відповім, що мене тіпає від блогів про підсумки року. Підсумок один ­ — у країні досі
Серце
Вразив блог про Маріуполь. особливо на фоні того, що друкує вітчизняна письменницька (тут треба лапки) спільнота і видає за шедевр і перли гумору. По-перше, якість там - не особо. По-друге, не смішно взагалі. Ну, най сміються.
Моє робоче місце — там, де народжується пам'ять.
Челендж: Моє робоче місце — там, де народжується пам’ять Передусім хочу подякувати пані Єві Ромік за її мудрі поради та пану Сергію Ляховському за надихаючий допис у блозі: "Кожна історія — це внутрішній світ
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше