Рецензія на роман “ Його омана ”

Сьогодні, в рамках МАРАФОНУ, розглядаю короткий любовний роман Анні Ксандр ЙОГО ОМАНА

Цей твір є спільним проектом автора з Софією Вітерець, одним із приквелів до їхнього роману ЗА ДВА КРОКИ ДО ТЕБЕ, який зараз знаходиться в процесі написання. Ситуація, що розглядається в цій передісторії, проста до примітиву, і в той же час настільки життєва, що хочеться розібрати її “по кісточках”. Гадаю, для такої багатоскладової роботи, як проект Анні та Софії, це не загроза, адже підсилена увага тільки підігріє інтерес читача  до основного твору. 

Дія короткого роману відбувається в Данії. В центрі уваги знаходиться молодий хлопець Івар Берлінг, поліцейський, який постраждав від бандитської кулі на першому своєму завданні. Івар належить до багатої родини власників готельного бізнесу, яка ним не задоволена. Його бажання самостійно будувати своє життя йде врозріз з планами батька і діда, а дівчата, яких він обирає, не подобаються матері і молодшій сестричці. Протест і непокора вирують в душі хлопця. Він любить погуляти з друзями і вже кілька разів напивався до нестями. Друзяки у нього, на перший погляд, такі,  що й ворогів не треба! 

Аж раптом Івар зустрічає дівчину. Саме такого типу, як йому подобається. Таку, що неможливо спочатку не помітити, а потім і забути,  адже при зустрічі вона штовхає його в поранене плече, спричиняючи шалений біль. Наступна випадкова зустріч теж не забарилася, хоч і дещо здивувала хлопця (В такому великому місті, два рази підряд? Це практично неможливо!). Цього разу Івар, добряче підігрітий випитим, відчуває вже не просто зацікавленість, його огортає справжня похіть. Дівчина відразу відповідає взаємністю. Після цього Івар взагалі втрачає голову. Через  кілька днів він вирішує, що по-справжньому закохався і представляє Кірстен родичам, як свою наречену. 

Погана та книжка, яка залишає читача стороннім спостерігачем. Але тут я не залишилася осторонь, хоча головний герой зачепив мене не відразу. Чому так сталося, поясню нижче, а зараз скажу про мої найперші емоції.  

На початку мене вибісили друзі Івара.  Що це за відносини, гадала я, якщо складаються вони з провокацій, а чи не кожна зустріч закінчується бійкою? Але ж передчасних висновків робити не можна! І ближче до кінця стало зрозуміло, що саме так і виглядає їх справжня чоловіча дружба: і погуляти разом, і допомогти, коли треба, і в пику заїхати, щоб довго не пояснювати, що тобі не подобається.

Долею головного героя я стала перейматися коли він буцімто закохався. Аж кричати хотілося: “Дурню, що ти коїш?! Ти що, не знаєш, що пристойні дівчата не погоджуються на секс в туалеті?” І видно ж, що хлопець не дурний, всі невідповідності помічає, чому ж не хоче думати, а підкоряється лише гормонам?

А от з батьками Івара я відчула цілковиту згоду. Це складно, виховувати впертюха, який психологічно затримався у підлітковому віці. І добре, що їм вистачило мудрості  настановити сина на правильний шлях і при цьому не перегнути палку. 

Гадаю, закінчення роману можна вважати хепі ендом, адже герой подорослішав і зробив правильні висновки. А для розбитого серця ліки неодмінно знайдуться, гадаю автори основного роману про це потурбуються.

Ідея роману повністю відображається у його назві, варто лише подивитися в словнику, як пояснюється слово “омана” - хибне сприйняття дійсності, зумовлене неправильним, викривленим відображенням її органами чуття; уявний образ чого-небудь, що помилково сприймається як дійсний. 

На мою думку, з поставленою задачею авторка впоралась. Вона чудово розібралася в психології героя, дуже реально зобразила процес усвідомлення ним помилки і буквально в кількох словах змогла окреслити характери другорядних персонажів, зробивши їх цілком зрозумілими для читача. З задоволенням ставлю книзі вподобайку.

Отже в цілому роман мені сподобався, як, гадаю, і усім, хто читав його раніше, та й тим, хто буде читати в майбутньому. Однак і деякі зауваження у мене виникли. 

Я звикла до того, що Анні Ксандр пише дуже добре. Саме через це і схопила її твір, тільки-но побачила на марафоні. Однак, ця оповідь, за якістю тексту,  не здалася мені рівною. Якщо під кінець все ллється наче річечка, то початок видався якимось непевним і навіть  трохи напруженим (виключно в мовному плані, змісту це не стосується). Склалося враження, що Анні або поспішала, або через силу витискала з себе не надто приємну особисто для неї ситуацію. Тут і неузгоджені речення, які треба перефразувати,  трапилися, і слова вжиті в неправильному сенсі, і тавтологія. Це дещо відволікало увагу при читанні, тому, напевне, я не відразу відчула симпатію до героя.  

Голослівною я бути не люблю, тому наведу окремі приклади негараздів.  

Двічі в тексті зустрічається слово “вдача”, і обидва рази в неправильному сенсі. Справа в тім, що в українській мові слова “удача” і “вдача” мають різне значення. В першому випадку це везіння, в другому - характер.  Наведу лише один приклад з тексту, другий, гадаю, авторка знайде сама. 

“До моєї спортивної статури, на жаль,  не додалося ще й вдачі”, - пише автор. А далі йдеться про те, що в героя влучила куля. Отже, мається на увазі невезіння Івара, а не його характер. Тож доцільніше було вжити слово “удача”.

Ще зустрічається слово “пнув”. “Один раз пнув його в передпліччя, від чого він повалився додолу”. Тут, здається, Анні переплутала російське слово “пнул” з українським “копнув”. Адже українське слово “пнути” означає натягувати щось (напнути намет), виставлятися, лізти (пнутися вгору), вип’ячувати щось (випнути груди), а зовсім не штовхати ногою. Та нехай би дав йому копняка, підсрачника, пенделя, або стусана, чи  мало є в нашій мові соковитих слів для означення подібної дії? 

Окрім того мені не дуже зрозумілий анатомічно-динамічний сенс цього речення.  Передпліччя це частина руки від кисті до ліктя. Як можна повалити людину, копнувши її в нижню частину руки?

Прикладом тавтології може стати словосполучення “серцебиттям мого серця”. 

Всі ці зауваження технічні. Гадаю, автор візьме їх до уваги  і легко усуне негаразди. Тоді твір просто заграє.

Бажаю Анні Ксандр успіху у написанні основного роману, а також у подальшій творчості.

 

Цей відгук поповнить книгу РЕЦЕНЗІЇ у мене на сторінці. Там можна ознайомитися і з моїми враженнями щодо інших творів, виставлених на марафоні.  Запрошую всіх зацікавлених, а також сподіваюся, що найкращі читачі винагородять книгу вподобайками :)

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Вікторія Франко
30.04.2024, 22:31:34

Пані Єво, у Вас щоразу є чому повчитися. Рецензія, як завжди чудова.))
Але з описаним романом я вже встигла познайомитися дещо раніше. Тож, з Вашого дозволу, хотіла б залишити свій відгук про нього. Суто, як читач.
Починаючи знайомство з "Оманами" Анні та Софії, спершу я звернула увагу на неймовірні обкладинки. Вони, мов магніт, притягували до себе і спонукали заглянути в середину. Ну а задум дівчат створити приквели до основної історії взагалі здавався мені неймовірно крутим. Уважно слідкуючи за подіями, я намагалася вгадувати, як вони розвиватимуться, щоб зрозуміти, що саме пов'язуватиме героїв окремих книг між собою. Ці відчуття були хвилюючими та захоплюючими одночасно.
Також, окремо хочу відзначити саме написання. Особисто мені дуже подобається стиль Анні. Вона вміє так шикарно передавати емоції та описувати події, що читаючи її твори мені здається, ніби я сиджу десь поблизу з героями та спостерігаю за ними. Це нереально класне відчуття.
Щиро запрошую усіх почитати "Омани" та "За два кроки до тебе". Впевнена, що не пошкодуєте))

Показати 9 відповідей
Вікторія Франко
01.05.2024, 12:45:20

Анні Ксандр, Згодна))

avatar
Валерія Серпень
30.04.2024, 23:44:58

Неймовірна рецензія і крутий розбір (хоча я й не здивована, ваші рецензії завжди пропрацьовані і аргументовані). Давно збиралася почитати твори авторки, але ж час… його завжди не вистачає. Значить варто все-таки взятися до читання. А ваша рецензія нагадала мені, що я теж інколи грішу у вживанні слів не в тому значенні, особливо коли за звучанням вони пасують до тексту. Якось раз написала «рекламація» замість «реклама» чи «рекламування», бо так мені більше подобалося звучання… добре, що в коментарях мене виправили. Та й «вдача» в сенсі «удача» проскочило разок, хоча й знала різницю у значенні обох слів. І тавтологія - то взагалі слабке місце, скільки б не перечитувала, завжди десь пропущу. А авторці бажаю удачі і вдячних читачів!!!

Показати 3 відповіді
Валерія Серпень
01.05.2024, 12:13:12

Анні Ксандр, ❤️❤️❤️

avatar
Dana N
30.04.2024, 19:05:07

Рецензія написана по-справжньому захопливо, обов'язково зазирну почитати!

Показати 4 відповіді
Анні Ксандр
01.05.2024, 11:14:21

Dana N, Супер)) Зараз забіжу)))

avatar
Lyudmila Sokolova
30.04.2024, 20:22:30

Пані Єво, ви надихнули мене почитати цей твір!
Хороший розбір, дякую)

Показати 2 відповіді
Анні Ксандр
01.05.2024, 11:08:34

Lyudmila Sokolova, Буду рада, якщо прочитаєте))

avatar
Анні Ксандр
30.04.2024, 19:02:48

Оу, Єво... Ви розклали мене на кварки))) Мені так приємно))) Я в захваті від цього стану, чесно кажучи))) Одразу зазначу, що редагування виконую в декілька етапів і ваші зауваження, просто безцінні та своєчасні))) Навіть занотувала, щоб не шукати))) Просвітили за слова і це дуже добре, бо в мене є з цим іноді проблеми, а особливо з неузгодженістю, над чим я дуже працюю))) Тепер старатимуся ще більше)) Щодо передпліччя, я аж розсміялась, бо реально переплутала)) Тепер знатиму, що варто бути уважнішою))) А чому так написано немов витискала слова, то це через те, що я не вмію писати в маленьких рамках, в які я не поміщаюсь)))
Але щиро вдячна за відгук, все врахувала і все виправлю))) Звісно, якщо чогось знову не пропущу)))

Показати 2 відповіді
Анні Ксандр
30.04.2024, 20:09:51

Єва Ромік, О так) Знайомо)) Я дуже часто плутаю букви й помічаю це лише при редагуванні... І підказати нікому, що там десь прописаний косяк))) Все приходить з досвідом))) Ну і після гарного сну)

avatar
Тетяна Гищак
30.04.2024, 18:52:54

А я б нагородила б вподобайкою Вашу рецензію)

Показати 2 відповіді
Анні Ксандр
30.04.2024, 19:03:04

Тетяна Гищак, Я б також)))

Інші блоги
Запрошення на безстроковий марафон
Шановні колеги по перу! Запрошую прийняти участь у безстроковому марафоні. Що означає безстроковий? Читайте далі, зрозумієте. На марафон приймаються закінчені твори. НЕ має значення: - платні, чи ні (але враховуємо,
Приймаю слова для Гри в Слова!
Вітаю, друзі! Вирішив також долучитися до загального флешмобу платформи, тому приймаю від Вас максимальну кількість слів, аби створити свою історію! P.S. До речі, від кого я маю отримати естафету?
Челенж "слова"!
Отримав від Міланте Готем челенж на оповідання із словами від вас, друзі. Треба, щоб ви написали по слову в коментарях під цим дописом, підкресливши якось це слово. Слова від вас приймаю до 23.55 за Київом, 19.07.2024. Можливо,
Важливо!!! Реліквія! Новини щодо 19 розділу!!!
Дев'ятнадцятий розділ вийде в суботу 20.07.2024!!! Перепрошую за затримку. Я прихворідїла, тож можуть виникнути затримки в роботі та випуску розділів. Сподіваюся, що все мине швидше і я повернуся до роботи.
Дехто намагається забути, але не виходить)
Вітаю, мої любі читачі!) Цей день настав! Ваша авторка зважилась на першу за пів року передплату) Сподіваюсь, новинка вам сподобалась, бо в ній все, як ви любите - колишні, кохання крізь роки, пристрасть, непорозуміння, злі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше