Той самий однокласник

У мене ніколи не було кохання з першого погляду, лише ненависть з першого класу.
Тепер я сама працюю викладачкою, у сумнозвісному державному коледжі, який можуть скоро закрити.

Поки не з'являється він.

Некерований і найодіозніший суддя Руслан Деркач, тимчасово відсторонений від виконання обов'язків.
А він — той самий однокласник, який колись не тільки зненавидів мене, а й зламав мені життя.
І мені здається, він зробить це знову. Поламає все, що я змогла зберегти у собі за ці роки, аби тільки вижити.

В тексті є: від ненависті до кохання, дуже відверто, незаймана героїня

— За місяць Амаль виходить заміж, більше ви не побачитесь, — ось так батько вирішив моє майбутнє.
Ця новина, наче ляпас. Виделка з огидним звуком дзвякає об тарілку, скроні пульсують, перед очима пливе. Я не знала… Вперше чую…
— А вона хіба не вчиться?
— У нас інші звичаї, Мирославе. Ваші жінки егоїстичні, наші — створені для чоловіків. Їй не потрібен університет. Амаль виховували для іншого.
Я дивлюся на незнайомця очима, в яких застигла безвихідь, усвідомлюючи, що маю опустити погляд. Але він — мій єдиний шанс на порятунок. Остання надія. Людина з іншого виміру, іншого виховання, інших традицій.
Та вибір невеликий: або пірнути у невідомість, або заміж за примусом.

В тексті є: різниця у віці, заборонені почуття, незаймана героїня