Як (не) покусати мажора. Інструкція у новинці!

Вітаю, мої любі!

Після тривалих холодних дощів нарешті розпогоджується на вулиці, а заодно і у авторській голові, тож я згадала, що зовсім забула поділитись деталями про свою найсвіжішу новинку під назвою "Помічниця для мажора". 

І дуже дарма забула! Бо це, за моїми відчуттями, одна з найпалкіших, найгостріших на язик... і на зуби парочок з усіх, про яких я тільки писала. Бо в обох героїв вогонь грає всюди, де можна і не можна. Гляньте на обкладинку, де і в темних очах Дем'яна, і в невинній і водночас трохи провокативній позі завмерла Алекс-Олександра!.. 

Червоною ниткою по всій книзі біжить тема... Укусів. Вони й у назву блогу винесені не дарма. Цього разу мається на увазі не лише вміння героїв жалити одне одного словами, а й справжній "кусь"! Адже колись наші герої вже були знайомі, колись Сашка, володарка не надто солодкого характеру, уже поточила зубки об Дем'яна. Тепер він відповідає тим самим!

Що думаєте про такий нюанс цієї парочки? І, як гадаєте, чим закінчаться ці спалахи пристрасті і "від ненависті до кохання" у їх випадку?

Персонажі даватимуть на це відповіді в історії "Помічниця для мажора". Клацайте по обкладинці та переходьте, якщо ще не читали! А нижче додаю "кусючу" цитату, аби ви розуміли, що я не жартую ;)

 

Помічниця для мажора

Батько стрельнув в мене очима, ніби натякаючи: це зайве. Проте Остап Семенович явно оцінив. Його рукостискання виявилось теплим, сухувата шкіра – навіть приємною на дотик. Марк ледь торкнувся моєї руки. А от Дем’ян, підступно усміхнувшись, міцно стиснув мої пальці, нахилився та притулився губами до мого зап’ястку. Жар поцілунку обпік шкіру, а потім…
Він мене вкусив. 
Не сильно, тільки трошки прикусив зубами шкіру, але відчутно. Помстився, паразит, і показав, що пам’ятає нашу попередню зустріч. 
Я теж пам’ятаю! І те, як він вкрав мій перший поцілунок, і те, як я хапнула зубами його нижню губу, і це було зовсім не ласкаво і не кокетливо. Поставила його тоді на місце, а він зараз вирішив повернути боржок. Зараза!
Мені довелось прикласти чимало зусиль, щоб стриматись і не ойкнути від цього укусу, а продовжити всміхатись. Дем’ян розчаровано фиркнув.
Чекав на більш яскраву реакцію від мене? Хай навіть не сподівається. 
– Така приємна зустріч, – провуркотіла мама тим часом поруч з нами. – Проходьте, проходьте… Олександро! Дем’ян у нас в гостях вперше, можливо, ти б показала йому будинок? 

У всіх же, хто дійшов до кінця блогу, незалежно від того, читали ви книгу чи ні, спитаю: як гадаєте, "кусати" одне одного (словами, чи зубами) можна тільки від ненависті, чи, можливо, для цього є місце і в коханні? А які укуси болючіші, фізичні чи моральні? 

Чекаю на ваші відповіді, цікаво буде побалакати!

З любов'ю та вірою в перемогу, ваша Альма Лібрем. 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Mister X
27.04.2024, 20:04:56

Гадаю, кусатись можна як з ненависті. так і з кохання. Але словесний "кусь" може залишити відбиток не на один день і навіть не на один місяць чи рік. А фізичний так... Перевірино. Хоч і з любові, але тиждень їсти складно було)
А говорячи про Алекс і Дем'яна можна сказати. що їх словесне "кусання" приємне обом. Не думаю, що вони сильно на щось образяться, але судячи по розвитку книги, поки все ще ок. Хоча, як дем, так і Алекс в якийсь момент можуть на емоціях ляпнути щось таке, після чого їх "союз" може розпастися.

avatar
Настуня Кисіль
27.04.2024, 02:21:50

Скажу судячи з власного досвіду, якщо не кусати одне одного граючись, то можна і загризти через нудні будні) героям терпіння і головне не перестаратися з грайливими і не дуже кусями☺️

Інші блоги
Ох уже ці обкладинки! А чи існує взагалі ідеальна?
Зараз у мене вже назбиралося чотири обкладинки для «Luxuria. Останній гріх». І це… якщо чесно, трохи дратує. Кожна з них мені подобалася в певний момент. Кожна здавалася САМЕ ТІЄЮ. Але проходив час і я знову
Вітаю мешканці Букнету!
Мене звати Вікторія П, я - нова авторка на Букнет. Пишу у жанрі сучасного любовного роману і фентезі. Якщо вам подобається троп від ненависті до кохання, сильні головні героїні, чоловіки із складними характерами, саркастичні
Вікторія вже планує розставання?
Встаємо рано і по черзі йдемо в душ. Я пориваюся приєднатися до Вікторії, але вона сміється: — Вірю, вірю, що не слабак! Але я — не настільки сильна! Відвожу Вікторію додому, і дорогою ми заїжджаємо за її улюбленими
Залишилося рівно сім днів.
Саме стільки часу відділяє нас від фіналу історії Іларії. Звісно, ми ще зустрінемо наших улюблених героїв у наступній книзі циклу, але цього разу вони вже будуть другорядними персонажами. А я тим часом активно працюю
⚜️ Нові глави ✨ Між двома подихами
✨Доброго вечора, творче й читацьке товариство!✨ Нові глави Між двома подихами вже на сайті! ⚜️ Оскільки до двох опублікованих трохи раніше глав я не робив блог з анонсом, через брак часу. То тепер і вони туть.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше