Чи варто прощати обман?

Вітаю всіх!

Романтичний період у ВБИВЦІ ІЛЮЗІЙ, схоже, завершився і, при цьому, досить боляче. Чи для обох? Хтозна. Для Ніель - точно. А от що відбувається з Ґілланором - поки невідомо. Чи вдасться йому вирватись з засідки, до якої він втрапив? Скоро дізнаємось.

Саму ж Ніель роздирає від суперечностей: навіть, якщо повірити, що Ґілланор, чи тепер вже Ілісс в неї закохався й відмовився використати, це не скасовує того, що на початку він це зробити збирався. Тобто, виходить, не закохайся він в неї, просто закрутив би голову й підвів до необхідного рішення. А потім було б дуже боляче. Хоча й зараз не краще:

Та найгірше було те, що всередині все роздиралось від невідомості. Ненавиділа його! Ненавиділа й боялась за нього. Справді, як остання дурепа. Стискала кулаки, вгризаючись нігтями в долоні до болю, й разом з тим хотіла відчути його подих, доторки, цілунки. Почути спокусливий шепіт. Заринути до звабливих очей, котрі постійно обіцяли неймовірне шаленство. Божеволіла від думки, що нічого цього вже може не бути, проте, до останнього сподівалась, що ще трохи й почує його кроки, побачить насмішкуватий погляд й втоне в його обіймах.

А ще до неможливості хотілось вірити у слова Феанора, що він відмовився її використовувати. Ніель пам’ятала ту підслухану розмову й, схоже, йшлось в ній дійсно про неї. І про те як самовіддано Ґілланор брехав їй, коли вона в лоб заявила про свої підозри, теж пам’ятала. Наївна! Хто ж в подібному зізнається?! Але їй хотілось бути ошуканою. Хотілось почути те, що почула. Хотілось… До болю хотілось! Щоб ще хоч трохи пожити в тій щасливій ілюзії. Та, схоже, ілюзії вирішили познущатись з однієї з найкращих ілюзійниць, заманивши до найреалістичнішої з них й безжально викинувши її потім звідти до осоружної дійсності, де вона – просто та, чиї здібності комусь потрібні.

І нагадую, що ця книга написана в рамках флешмобу #справжнє_кохання, й за цим посиланням можна знайти цілу купу чуттєвих історій на будь-який смак))

А більше подробиць про мої книжки, візуалів й приємних подарунків можна знайти в моєму ТГ-каналі, а також в ІнстіФБТік Ток

Всім приємного читання й мирного неба над головою!

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Юлія Міхаліна
26.04.2024, 22:34:12

Спірне питання... якщо людина розкаялася потім, якщо вони здатні відпустити ситуацію та знайти точки зіткнення, то чому б ні? Краще пробачити і почати заново, аніж все життя шкодувати про те, що не склалося.

Показати 11 відповідей
Лара Роса
27.04.2024, 10:42:32

Юлія Міхаліна, На фантазії не претендую: у нас вільна країна - фантазувати ще не заборонили наче)))

avatar
Mariia Poplavska
26.04.2024, 19:13:34

Не варто...

Показати 5 відповідей
Лара Роса
26.04.2024, 20:18:09

Mariia Poplavska, На жаль, ніхто не ідеальний.

avatar
Інна Турянська
26.04.2024, 19:34:25

Ну...залежить від ситуації та людини))

Показати 3 відповіді
Лара Роса
26.04.2024, 19:45:04

Інна Турянська, Це точно)

Ой, варто :))) Бо герої живі, помиляються, йдуть хибним шляхом, сумніваються:))) Тож у книзі, як і в житті, все може бути. І це можна назвати не обманом, а недоговоренням. Ніель прямо не спитала ж? :))) А він начебто й не збрехав:))))

Показати 3 відповіді
Лара Роса
26.04.2024, 19:27:37

Катерина Федоровська, Другий бік поки десь бігає))) Чи, може, вже й не бігає... Й він поки не висловився з цього приводу))

avatar
Наталка Черешня
26.04.2024, 19:01:15

Нікому такого не побажаєш...

Лара Роса
26.04.2024, 19:04:21

Наталка Черешня, Це так. Але й в реальному житті таке трапляється, на жаль(

avatar
Таня Толчин
26.04.2024, 18:52:36

Боляче Ніель, як же прикро(( але Гілланор дійсно закохався...

Лара Роса
26.04.2024, 18:53:39

Таня Толчин, Він поки ще нічого у своє виправдання не сказав)

Інші блоги
«в рахунок боргу»: фінальна глава
Друзі, сьогодні на Booknet вийшла фінальна глава основної історії «В рахунок боргу». Історія Емілі та Деймона підійшла до свого головного фіналу. Залишився тільки епілог — маленький погляд у їхнє майбутнє, який я
ПоспІшайте — Знижка -20% СпливаЄ!
НА «ВИКРАСТИ СИНА МІЛЬЯРДЕРА» Рорі була впевнена, що найважче це викрасти сина мільярдера. Ну… взяла, привезла, зачинила двері - і все. План виконано. Але, як це зазвичай буває з геніальними планами,
Коли «сірий» персонаж стає просто непослідовним?
Хай. Морально сірі персонажі зараз дуже популярні. Вони можуть зробити щось хороше, а потім — щось жахливе. Можуть рятувати людей і водночас використовувати їх у власних цілях. Можуть мати принципи, але порушувати їх,
Коли атмосфера стає окремим персонажем?
Хай. Напевно, кожен хоча б раз дочитував книгу до кінця й думав: «Ну і навіщо?..» ? Увесь сюжет був цікавим, герої розвивалися, інтрига тримала до останніх сторінок... А потім — фінал, який усе зіпсував. І тут з'являється
Містхейвен. ВІзуал КІллІана)
​Всім привіт! ​Знаю, як Букнет любить з часом перетворювати красиві арти на дивні набори символів та ієрогліфів. Чи то тільки в мене таке? ​Щоб ця краса не зникла назавжди у цифровому небутті, вирішила зібрати всі
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше