Вважайте мене божевільним скільки завгодно, але я так легко не здамся! Навіть брат не зміг мене відмовити. Я розповім історію людей, яких знаю особисто. І хай вас не хвилює те, що у цієї книги такий "незвичний оповідач". Я не головний герой, просто символ, як і мій брат. Прийміть мене такого, який я є.

Зазвичай початок буває дуже банальним, а подальші події навпаки розвиваються непередбачено. Добре це чи погано? Як з якого боку глянути. Історія людей, про яких я розповідатиму, почалася справді надто банально, але ніхто з її героїв так і не підозрював про те, як зміниться їх життя...

Коли зникає межа між життям і смертю? Як не зрадивши одну мрію, стати на захист іншої? Так багато питань і жодних відповідей.

 

Історія про студентів та їхні дорослі життя, які змінила війна…

Анотація дуже важливою та сумної історії”Живі?!” Тетяни Вітер. Книга про друзів, зраду, біль та страх,що не вщухне з роками.

Увага! Відгук на книгу-це моя особиста думка,

тож перейдемо до самого відгуку:

Перший абзац дав мені зрозуміти, що історія буде не з легких. Тож починається все з прологу. Ми спостерігаємо за,так званим, діалогом двох осіб. Доволі незвичних, як на мене. Добро та зло, або ж Смерть та Життя. Білий Янгол пише роман, який називається”Живі?!”. Він хоче розповісти про дівчину Юлю та нелегкий шлях, як Українки. Тут Життя наголошує, звертаючись також і до нас-читачів, з проханням прочитати хоча б два перших розділи, а далі як піде. Ніби відбувається монолог для тих, хто читає і Янголом. 

Прочитавши Пролог, помітила, що за допомогою цієї книги авторка намагається також спілкуватися з нами.) Вона говорить чітко, і як є. Це навіть спочатку здивувало, бо я бачила інформацію що до оновлень і такого іншого лише в блогах, але чесно скажу, що це не заважало читанню. Було приємно відчувати, що Тетяна говорить з нами вустами книги.

Після Прологу йде перший розділ. Тут ми вже більше знайомимося з героями та їхніми характерами. Персонаж Юля,або ж як її називали друзі-Юлі(що спочатку також здивувало, і я навіть подумала, що то помилка, але зрозуміла, що то лише псевдонім дівчини) здалась мені такою популярною кралею, яка любить фарбуватись та виглядати на усі сто. Та потім ми спостерігаємо за її справжнім обличчям. Юля виявляється доброю та привітною. Дає другий шанс та завжди готова допомогти. 

…зміни в нас породжують зміни навколо.

Також зустрінуться і таємниці, що заінтригують вас: 

“Колись я тобі зізнаюсь, обіцяю. Але зараз ми обоє не готові”.

Тож після однієї події, що,може, навіть змінить життя наших героїв, а саме:парі, але що до нього дізнаєтесь, коли прочитаєте саму книгу(⁠｡⁠•̀⁠ᴗ⁠-⁠)⁠✧, персонажі йдуть по інституту, аби згадати свої минулі роки. От тут і починаються наступні розділи.Друзі згадують про себе та перше знайомство з Юлією. Ми також можемо побачити любовні лінії та,так званий, трикутник почуттів. Хєхє, я прям хворіла за Алекса;). 

Вони крокували своїм власним шляхом спогадів, аби назавжди запам’ятати миті, які так непомітно відходили в минуле.

Окрім веселого було і тяжке та сумне. Чесно кажучи, Денис почав мене підбішувати вже з першою його появою(⁠・⁠o⁠・⁠). Таємний незнайомець, що з'явиться на концерті, а також вірні друзі. В них були браслети, за допомогою яких вони могли відшукати одне одного, коли хтось втрапить в халепу. Чи зіграє це ще свою роль? 

Коли хтось із нас скочить в халепу і не буде зв’язку, ми завжди зможемо відшукати один одного і прийти на допомогу.

Тож переходимо до розділу “Давай на чистоту” тут відбудеться купа пригод: сумних та болючих. Наші друзі вирішують пливсти проти течії та захищати Україну. Далі повинно бути багато сліз, тож готуйте серветки.

Я вам не вітер, щоб міняти напрямок, а стріла, що летить прямо в ціль.

І якщо ти хочеш стати снайперкою, теж маєш знайти спільну мову з вітром. 

Що до мене, то хочу відмітити гарну обкладинку авторки, яка ідеально передає сюжет. Мінусів в сюжеті не знайшла, текст чистенький, але іноді з'являються “промахи” в тексті. Та, на щастя, доволі рідко;) 

Я ж обов'язково рекомендую цю книгу до прочитання. Гарний сюжет, діалоги та історії влучно передані. Ми маємо пам'ятати героїв, тож раджу вам хоча б почати читати книгу, а там як піде). 

Завжди на зв'язочку ♥️ 

Просто Віка