Шановні читачі!
Історія кохання Нікі і Беннета "Невипадково. Продовження" написана і буде завершена наступного тижня. Тож якщо ви хотіли придбати книгу за передплатою (найнижчою ціною) - ласкаво прошу.

Маю для вас ще одну новину. Одразу після завершення цієї книги, почнеться публікація нової історії кохання про одну з подруг Нікі. Як ви думаєте, про кого саме? 

Цитата з нової книги:

- Потанцюємо? – він простягнув руку й не зводив очей з мене ні на міліметр.
- Ні! – гордовито відповіла я.
Але він ніби і не очікував іншої відповіді. Обійнявши мене за талію, та взявши мою руку в свою, він розпочав танець. Я почала викручуватись з його обіймів, але його сталеві руки тримали мене міцно, та водночас обережно. Згодом він усміхнувся й розслабив свою хватку відчувши, що я змирилась зі своєю участю і більше не пручаюсь.
- Тебе ніхто не врятує! – надмірно промовив він.
- Це я вже зрозуміла, розумник! Тільки не розпускай більше руки, інакше… 
- Інакше що? – грайливо відповів.
- Інакше тобі більше не буде чого розпускати! 
- Яка ти норовлива! - нахилившись до мого мого вуха, промовив він зухвало посміхаючись, - а в спальні була зовсім іншою.
Ці слова були останньою краплею, я вирішила розвернутись і піти. Але він сильніше притиснув мене до своїх грудей не даючи змоги навіть поворухнутись. 
- Пусти! – гнівно прошипіла я крізь зуби.
- Відпущу, якщо відповіси на одне питання. Тільки чесно, - він заглянув мені прямо в очі, перестав усміхатись й серйозно спитав, - тобі ж сподобалось?
- Що? – розгублено перепитала я, вдаючи, що не розумію про що він питає. Хоча знала, що ми обидва думаємо про одне й те ж. 
- Те, що відбулось між нами в номері.
- Між нами нічого не було! Ти видаєш бажане за дійсне! – намагаючись уникнути відповіді, грубо промовляю.
Я вже думала, що мої слова образять його та змусять відпустити мене якомога швидше, натомість він нахилився й промовив, обпалюючи своїм подихом мою шкіру:
- Я ж просив відповісти на моє питання чесно.
Трохи віддалившись від мого обличчя, він знову заглянув мені в очі, а я так розгубилась, що не мала що сказати. Серце калатало наче скажене, повітря катастрофічно не вистачало, а під його палким поглядом я ніби танула. 
Пауза між нами затягнулась. Я розуміла, що треба хоч щось відповісти, та лише мовчала, згоряючи в його обіймах. Він теж не поспішав говорити, а тільки й чекав на мою відповідь. 
В цей момент музика закінчилась, й пари навколо нас зупинились та зааплодували музикантам. Я відчула полегшення, адже й Аарон відсторонився від мене. Не розриваючи поглядів ми зупинились. Він взяв мою руку й поцілував наче справжній джентльмен, чим шокував мене ще більше. 
- Мені також! – з цими словами він лишив мене серед натовпу.
Я стояла розгублено декілька секунд перед тим як прийти в себе. Ніби позбувшись гіпнозу, я зрозуміла все що тільки-но відбулось. Він сприйняв моє мовчання як «Так»! 

Підписуйтесь на сторінку автора щоб не пропустити новинку! А якщо вам цікавий візуал, анонси і цікавинки про мої книги запрошую до мого  stacy.brown.writer