Неймовірне дитинство з присмаком пригод.Поговоримо

Вітаю, любі читачі та автори Букнет! Па-Рам-Пам-Пам, я знов захворіла!ಥ⁠‿⁠ಥ Але не час плакати, бо сьогодні в мене ще й навчання, понеділок... жахіття та сльози, короче кажучи.) Але я прийшла не жалітися на життя, а поговорити з вами;). 

На жаль, розділу "Країни Анґевіс" сьогодні не буде, бо цей розділ в мене в уяві один з найкращих, тож не хочу його зробити не цікавим через якусь там хворобу. Та й відпочити не завадило б). Тож обійнявшись з ліками та хустинками, вирішила поговорити з вами на одну цікаву темку: 

Згадаємо ваші дитячі роки? Самі найцікавіші моменти з дитинства, літа та,може, села.

Тож пишіть в коментарях! Буду рада прочитати. А я почну, як завжди, першою.

Село. М'який запах корів та скошеної трави. Тиша, що додавала смутку. Коли наставав обід, то в мене, сестри та брата дідусь та бабуся забирали телефони, а самі лягали спати. І от тоді реально потрібно було щось придумувати. Хованки у,так званому, лісі(про який я вже розповідала з одного з блогів), варіння компоту з вишень та яблук. Ми мали невеличкий штаб, чи клуб. Тож приходили на збори за одним з дідових сараїв та там розказували найновіші новини. Це міг бути приїзд дядька, чи тітки з нашими двоюрідними братами та сестрами, чи от "Що подивитися вночі перед сном?". А одного разу я з братом навіть від дідуся ховались! Він сказав мені та братові повбирати зерно в сараї. От ми вбирали, вбирали... А пилюки стало стільки! Аж гай шумить! Тож вийшли на двір та почали ходити по садочку, шукаючи якусь смакоту на деревах та кущах. І тут чуємо його... Дідуся та мою сестру! Ми ж ховаємось за будинком, а дідусь шукає нас. Почувши, що він не злиться, а хвалиться роботою, вирішили вийти зі сховку. Виявилося, що нам взагалі не потрібно було усе зерно вбирати за один підхід. Могли і не ховатись. Що тут сказати? А дідусь справді в нас хороший. І посмієтеся, і научить.) 

Тож теплі думки щось полетіли♥️. Ех, закортіло до села... 

А в мене ще новини, до речі. Паралельно в одному з блокнотів пишеться історія про літо та пригоди;). Поки я її не опублікувала в Букнет, але усе можливо, якщо буде час, звісно). Назва"Шибайголови,або Вітер в голові". Тільки це секрет(⁠｡⁠•̀⁠ᴗ⁠-⁠)⁠✧

Тож усього найкращого! До нових зустрічей! 

Завжди на зв'язочку ♥️ 

Просто Віка) 

​​