Трохи жартівливих висловів з ЗІ МНОЮ ТЕМРЯВА :

Йосип сліпенький!!!

Матір божа!

Тархун мені в очі!

Забери мене безодня!

Та їжакову ж маму!

Ну, ангелик з мене не дуже.

Щоб цього рогатого месника пересмикнуло!

Та, щоб тебе чорти жарили!

Не жени цю хрінь!

Піду пошукаю кого ще стерти на щебінь.

Щоб йому в рай для сексуальних маніяків в ролі жертви потрапити…

– То хто вам таке сказав?

– Чорний гумор.

 – Слухай, фатальна жінка, що ти на мене так дивишся неначе в мене роги виросли? 

– Так спокусниця, те, що в тебе не життя, а драма я зрозуміла, а ти ще нам не підкажеш, де може бути твій рогатенький чоловік?

– Так, а де краля поділася? – озирнулася я довкола.

– Я нікуди не поділася. І не називайте мене кралею. – прошипіла вона.

– Хвойда, стерво, зараза, погань, мерзотниця, розпусниця, підтіпанка, безсоромна дівка вибирай поки з нетрів пам’яті я ще щось не відкопала.

– Я почула шум…Все добре? – в дверях стояла блудниця і перелякано дивилася то на мене то на Богдана.

– Ні в біса не добре. Твій чоловік хоче тебе вбити. – рявкнула я. – Бляха в тебе ще й чоловік є, шолудива ж ти кішка?!

– Приходь вже до тями спляча красуня. Куртизанка ти моя нещасна, ти якась просто біда ходяча.

– Якого чорта ця тендітна квітка весь час намагається корінням доверху перекинутися?

– Годі вже вити на місяць, молода вовчиця. Ми вже зрозуміли, який крутий твій на букву Б. – виразно глянула я на неї. А так про всяк випадок, блискавок він кидати не вміє? Ні?

– Н…ні. – замотала вона головою і розгублено подивилася на Богдана.

– Я розумію чарівність зла. І всі люблять гімнюків. Але суперзлодія ти не могла вибрати скромнішого чи що?

– А? – витріщилася вона на мене.

– Ні, треба йти спати. – заключила я. – Ти, – показала я на неї пальцем, – темна мрія, не робиш ніяких дурниць.

На кухні господарювала Сара Конор в очікуванні свого термінатора, яка тут же врізала собі пальця, жалібно скрикнула в засунула пальця собі до рота… Мда, з альфа-героїнею то я певно погарячкувала. У цієї замість мозку торба з  котами, яким весь час хтось хвіст придавлює. 

– Таке враження, що ти мені в нагороду дісталася за всі мої минулі гріхи.

– Очі насиченого кольору бургундського вина. Плакала чи перетворюєшся на вампіра?

– Я? Бліда? – усім організмом виразила я здивування. – Вона мене доконає. Я починаю думати, що може до знайомства з нею її чоловік теж був милою і врівноваженою людиною. Бо тепер у мене теж он є гостре бажання видерти з корінням цю… квітку ночі. А своєму чоловікові навіть мстити не буду, здається вона зробить це за нас двох ліпше.