"Закон збереження мрії" від Єви Ромік https://link.booknet.ua/0xzG7RTzNIb, в рамках марафону Тетяни Гищак, який я обожнюю. 
Намагатимусь докупи зібрати свої враження, бо це буде ой як не просто. 
Що ж, почну з того, що я щойно прибула з міжгалактичної подорожі і потребую певного часу щоби оговтатися. Автор хакнув мою систему і бачення інопланетних цивілізацій за що я їй безмежно вдячна.
Єва дуже вміло описала фантастичну планету Таріон з расою бого-людей: ментальне спілкування, зцілення думкою, так взагалі полуничка на торті, від якої я аж пищу. 
Неймовірна подорож головного героя Таріса на нашу землю, з колоритним висвітленням бачення людини інопланетного походження життя на планеті Земля. Абсолютний позитив, цікавість і відкриття наштовхують на думки і бачення того, що в побуті абсолютно не помічаєш. 
Кохання... Сюжетна лінія з коханням захоплює. Зв'язок земної дівчини з мандрівником у часі насолода для справжнього гурмана. З перших рядків відчувається невимовна душевна близькість між Ліною і Тарісом. Відверто кажучи, я не могла дочекатися чим закінчиться ця надзвичайна любовна історія, адже автор настворював скільки перешкод на їхньому шляху.
Здивувало те, що і на планеті бого-людей є місце зверхності, зраді і недотримання правил та норм. Така лінія поведінки певним чином потягнула за собою порушення природнього балансу (я ж завжди сприймала розвинені цивілізації як такі, які пройшли шлях карми і більше до нього не повертаються). Автор вніс свої корективи створивши певний екшн. 
Та врешті- решт світло завжди перемагає, і на арені з'являється її величність Справедливість, розкладаючи все на свої полиці. 
На диво для мене трохи важкувато запам'ятовувалися імена інопланетних героїв, на відміну від їхніх образів. Мабуть вперше зіштовхнулася з такою проблемою. Та тим не менш, це абсолютно не впливало на сприйняття сюжету в цілому. Ідея запозичення земних фішок на Таріоні навіть потішила. В цьому вбачається невимовна любов автора до своєї землі. 
P.S. Я насолоджувалася. Моя подяка автору за плідну працю і хороший настрій, який я отримала як післясмак від читання.