Привіт всім читачам та авторам Букнету.
Я вирішила звернутись до вас з запитанням, або ж за порадою)
Дедалі частіше я задумовуюсь над тим, що мені стало важко писати "Дар Женця" . Коли я їх почина, то була вмотивована, переповнена емоціями та ідеями, а зараз розумію, що кожен розділ дається мені з титанічними зусиллями, а те, що виходить не так вже й подобається. Злаається,що все не так, світ не той, герої не такі і слов не правильні...
Так от чи булали у вас моменти, коли ви хотіли видалити свою книгу і забути, що ви її писали. Якщо чи робили це? Або як боролись?
Буду рада вашим відповідям))
15 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ спочатку пишу, потім публікую. Бо в мене було таке, що я на два роки відкладала. Свій трилер я писала 3/4 роки ( з перервами). До письма повернулася, коли стала писати оповідання. А зараз теж в депресію впадаю, бо мої очікування не виправдовуються, але дала собі обіцянку зробити все, що в моїх силах. Тож першу свою книгу трохи перероблю та заново опублікую. Бо з минулого року більше 1200 переглядів не набрала. За власним досвідом скажу: треба відпочивати. Взагалі від книг: свої чи не свої.
Бажаю вам натхнення! І не в якому разі не кидайте писати, бо потім може виникнути почуття, що ви себе зрадили.
Veronika J-Smith, Дякую вам) поки кидати не збираюсь, то просто думки крутилось в моїй голові, завдяки коментарям я зрозуміла, що цього робити не варто))
У Вас все буде супер!
Дерещук Олександр, Дякую))
Було що видаляла книгу, але потім жаліла. А ще мене така фігня трапилась коли я писала книгу. Все ніби чудово виходило, текст мало не сам по собі друкувався . І от, лишилося мені дописати одну главу - фінал. Як я зрозуміла, що у мене просто ступор. Я не знала як дійти до кінця. Одна глава, потріпала нервів за цілу книгу.
Hidden lady, Завжди є персонаж, долю якого хочеться бачити і в наступних книгах)
Я втрачаю інтерес до книги через її "непопулярність". Для мене важливі відгуки для книги, і навіть ловила себе на думці що готова вже навіть до хейту, адже це також активність. Але він тільки зробить гірше. Друга причина - немає підписок. Хочу знайти аудиторію, яка полюбить моїх персонажів як своїх, але...
Третя причина - вигорання. Воно настрає у мене як раз через те, що немає коментарів, підписників і взагалі ніякого активу, скільки б частин ти не викладав і не писав.
Особливо воно відчувається, коли в одну з глав історії ти РЕАЛЬНО душу вклав, та таку що тобі аж самій подобається і ти прямо плачеш від емоцій від цієї частини.
Четверте, напевно, просто вигорання від самої книги, навіть коли є коментарі та підписники. Це відбувається через те, що ти вклав у книгу забагато власних сил і емоцій, через це і вигорів. Тут допоможе відпочинок або перерва, але не довга, інакше інтерес до книги пропаде.
У мене була думка видалити одну книгу, я її писала два роки, але через нестачі перших трьох пунктів, я закинула її. Сховала на сайті.
Тому, моя вам реакомендація - не видаляйте книгу. Краще сховайте її, заморозьте, але не видаляйте. Потім будете шкодувати.
Успіхів❤️
Hidden lady, Та звісно, так і є)) Дякую вам за підтримку))
У мене часом теж так буває. Трішки сумую, можу й понити, а потім берусь за справу. Головне не сильно великі завдання собі ставити в такий період. Якщо зазвичай у вас 10 000 символів за день, а тепер буде, наприклад, 2000, то й нічого страшного. Хваліть себе навіть за одне написане речення. Не засуджуйте строго, можливо, потім повернетесь та відредагуєте, коли криза мине. А, можливо, через якийсь час перечитаєте та вам іще й содобається))) Бажаю вам успіхів!
Анастасія Дніпровська, Я писала завжди з запасом, а тут дійшла, що пишу ледь не в останній день)) Але так, навіть якщо це 2000 але справді того тексту, що хотілося, то це важливо)
Такі моменти, мабуть, у всіх бувають. І в мене були) Переспала з цією думкою й поговорила з друзями. Отримала дружнього копняка й пішла далі писати))
Калерія Буко, Ніколи не порівнюйте свої книги з іншими. Це погано потім сказується на вас. Я так колись порівняла і зрозуміла що я взагалі пишу шо попало. Що у мене недостатньо таланту, що її не будуть читати.
Через це і хотіла видалити, але не змогла.
Зробила перерву, переплакала, а потім підтягнула соплі і пішла писати далі. Як кажуть: "На кожен товар, свій покупець". Люди, які будуть у захваті від вашої книги, прийдуть, але з часом))
О! У всіх бувають такі моменти))) просто відпочиньте і зробіть перерву. Ваша книга не погана, це ви втомилися і сприйняття притупилося))
Ваш Муз втомився))
Натхнення і мирного неба!
Лариса Бондарчук, Згодна на всі 100) Але перерву треба робити не велику, інакше взагалі забудеш що в тій книзі відбувалося
У кожного з нас настає такий час, коли все валиться з рук і все те, що було зроблено чи планувалось стає неважливим.
Ми всі вигораємо рано чи пізно, особливо коли наші очікування були більшими аніж отримана увага до нашої історії. ((( Нажаль, одиниці авторів отримують блискавичну популярність. А ще й реалії нашого життя вносять свої корективи. Кожен з нас живе в своєму Пеклі, а ще ми маємо .обн...х сусідів, тому ми всі емоційно нестабільні. (((
У мене це вигорання настає кожен день та через день, адже від реального життя не можливо сховатись і душевні переживання за себе та близьких і за нашу Неньку не можливо вимкнути.
Коли у мене опускаються руки продовжувати писати, я відкладаю основну історію і зазираю в іншу, якщо нічого не знаходжу в своїх книжках, то йду в книжки інших авторів. Мені трохи допомагає паралельне читання кількож різних жанрів(зараз читаю все з Кінга і С.Дж.Мас), ще дивлюсь дорами та слухаю аудіоказки. А потім, коли є хвилинка думаю про свої історії та їх світи з героями. Інколи, коли важко писати, просто перечитую вже написане і розмірковую - фантазую, а щоб такого змінити чи вчинити з героями, щоб надихнути своїх Муз.
Головне, давати собі перепочинок!)))
Наталія Савінова (SiN eVa), Дякую вам)
Почитайте книгу Е.Гілберт "Велика Магія" - про письменництво і ставлення до нього. Думаю, вам це допоможе. Не втрачайте віру в себе)
Дар Вогнів, Дякую за пораду))
Не полишайте писати! Подивіться щось веселеньке, фантастичне. Подумайте про якісь приємні моменти;). Прогуляйтесь вуличками та відпочиньте від думок. Може, буде краще сфокусувати свою увагу на чомусь іншому, якійсь іншій історії, чи книзі. У вас все вийде! Натхнення та нехай сонечко подарує тепло та радість в цей деньฅ^•ﻌ•^ฅ
Віка Лукашук, Дякую за поради) все таки багато, що залежить від відпочинку))
У всіх бувають такі моменти (принаймні, у всіх авторів, з якими я спілкувалася, і в мене - теж). Тут є два варіанти.
1) Ви просто дуже втомилися (особливо, якщо у вас, як у мене, книги не відіграють в житті роль основної роботи). Рано чи пізно втома накопичується і руки опускаються. Якщо це справді втома, то зробити паузу, переключитися на певний час, відіспатися - хороша ідея.
З недоліків її - є ризик, що потім, "зі свіжими смлами" вас "накриє" новою ідеєю і до цієї книги повертатися вже не захочеться.
Другий варіант, ви просто дійшли до стадії "генерального прибирання" (ну, це я особисто так для себе розбиваю стадії роботи над історією). Найцікавіша стадія - дослідницька, це ідея, підготовка, збір фактажу, копання в матчастині... А потім, рано чи пізно, настає момент, коли все знайдене і накопане треба поукладати в передбаченому сюжетом порядку. І іноді може здаватися, що це нуднувато, адже і факти усі ці ви вже знаєте, і емоції від майбутніх сцен частково пережили, прокручуючи їх у голові...
В таких випадках мені допомагає писати щодня потрошку, щоб не втрачати зв'язок з історією. Один-два абзаци, півсторіночки... І рано чи пізно воно знову "прориває"
Оксана Зіентек, Полежати то діло))
Зробити павзу, видихнути, відпочити й з новими силами взятися за роботу)
Можливо, почати писати нову історію, щоб відволіктися)
Hanna Trunova, Дякую, і вам також❤️
Ой мало давали копняків, бо історія дуже цікава і не варто її кидати. Можливо , зробити паузу, набратись натхнення , тим паче, що скоро літо і відпочинок на природі може добряче так піддати нових ідей та натхнення .
Ксенія Стрілець, Якраз закручуються активні дії в сюжеті) Так наближення до природи дає більше натхнення))
Боротися до кінця! Так, можливо, потрібна перерва, але не вврто закидати. І коли буде написаний фінал, у душі настане спокій). Бажаю натхненнячка♥️♥️♥️
Іванна Желізна, Дякую)) Це все допомагає, звісно) Може й правда))
Хоть я не писменніця -неварто кидати почате,Дар Женця дуже цікава кніжка і всім читачам хочеться продовження !!!
Юлія Компанец, Дякую на теплому слові)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати