Що дав мені Букнет?

Пам'ятаю себе у старшій школі. Кінець 9 класу, вперше в житті мене починає цікавити література (до того я всі книги за програмою зарубіжної й української літератури слухала в переказах або дивилася фільми), починаю активно читати багато фентезі романів (на жаль, російською) й навіть отримую від цього процесу задоволення. А вже в 10 класі в мене зароджується невпевнена мрія почати самій писати романи.

Створюю сторінку на Л*тнеті, пишу перші свої кривуваті твори, через кілька місяців забуваю пароль і втрачаю доступ до своїх книг. Роблю інший акаунт з іншим псевдонімом (я ще тоді не знала, як хочу зватись, але не називалася справжнім іменем і прізвищем, бо боялася, що хтось знайде мою сторінку й осудить чи засміє). Майже два роки я йду до статусу комерційного автора, активно пишу, експериментую з сюжетами... але відчуваю себе не у своїй тарілці, бо здаюся собі зрадницею через мову творчості. Ця думка довго гризе мене й, зрештою, я припиняю публікації на тому сайті.

Створюю акаунт на платформі Букнет, починаю писати інтерпретацію казки про Червону Шапочку й за два місяці вона привела мені лише 5 читачів і десь до 20+ бібліотек. Розчаровуюся. Думаю, що письменництво не для мене. На довгих пів року закидаю читання й написання фентезі. Починається війна, мій коханий їде на фронт, я страшенно хвилююся й шукаю усілякі способи хоч якось відволіктися від тривоги. З новою силою в мені народжується потяг до написання романів, тож я створюю нову сторінку на Букнет і в графі "псевдонім" вирішую залишити частинку справжньої себе (ім'я) й долучити до неї слово, похідне від назви моїх улюблених міфічних створінь (Мавка — Мавченко).

Починаю писати першу свою книгу "Поцілунок світанку". На той момент у мене не було ще цілісного бачення сюжету, тому він, як на мене, далекий від ідеалу. Однак я пишу. Довго, тяжко, не надто вдумливо, проте натхненно. Я писала, бо хотіла цього, відчувала в цьому реальну потребу, щоб хоч якось не думати про реальність. А коли книга кілька разів потрапила в рекомендації — це піднесло мене на сьоме небо. До того моменту я вважала, що новачкам ті "реки" недосяжні. Знав би хто, як я плакала в той момент від щастя! Згадуючи це тепер, знову розчулююся.

Вже через сім місяців, у тривожній поїздці до Первомайська (який на той момент залишався ще небезпечним місцем) я здобула статус комерційного автора. Менше ніж за рік зробила те, що мені не вдалося зробити за два роки на російськомовній версії. Зрозуміла, що не покину писати, хай там що. Це моя мрія, це частково сенс мого життя, бо я не уявляю себе вже тепер без цієї сторінки, без моїх книг і всіх вас. Усі свої старі твори покинула й не стала перекладати. Вважаю їх "навчальним матеріалом", завдяки якому я певною мірою відточила свої навички.

Букнет став для мене другим домом. Зараз моя робота тут (хоч і матеріально невигідна) — мій пріоритет. Він подарував мені надію на здійснення найзаповітнішої мрії, дав ресурси для цього, позбавив почуття провини й зробив творчий процес максимально приємним. Часто ловлю себе на думці, що якби не ця платформа, я б не знайшла себе.

Були моменти, коли я пробувала публікуватися на інших сайтах. Зараз навіть не згадаю, яких, бо не затримувалася там довше, ніж на годину. Вивчала політику, інтерфейс, конкурентів... На тлі Букнету все те здавалося блідим і нецікавим. Це відчуття схоже на кохання з першого погляду. Знайшла свій затишний куточок і більше нічого не хочу. І нехай усе задумане й омріяне дається мені не так легко й швидко, як хотілося б, я не поспішаю розчаровуватися. Докладаю максимум зусиль і терпіння, щоб рухатися вперед і дуже тішуся, що є частинкою чогось настільки особливого й прекрасного.

Тепер я зовсім не уявляю свого життя без цього місця. Ледь не щогодини заходжу на свою сторінку, щоб просто тут побути хоч кілька секунд. До слова, незабаром "Анна Мавченко" відсяткує свій другий рік існування. Сподіваюся, третій буде ще продуктивнішим. У мене грандіозні плани. Більше якісних книг, більше розіграшів, більше ілюстрацій, більше знижок, більше цікавих блогів... У зв'язку з цим я вирішила відродити свій літературний простір у тг промокоди, розіграші, голосування стосовно книг на Букнет — усе (навіть безкоштовні арти для інших авторів і їхніх тутешніх творінь) буде з'являтися тут, щоб я не засмічувала свої блоги подібною інформацією. Я люблю своїх читачів і ціную кожного й не шкодую "ділитися" найціннішим і найцікавішим, бо завдяки вам моя мрія живе й моя важка праця не є даремною.

8 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Ви - молодець. Цікаво читати ваші блоги. У багатьох ваших спогадах впізнаю і власні авторські поневіряння, які так само зрештою привели мене на Букнет із московитських ресурсів. Так само затишно себе тут відчуваю, і шкодую хіба про те, що не потрапив сюди раніше.

Бажаю постійного творчого натхнення і успіхів, щоб ваше покликання зрештою стало основним заняттям, і дозволяло як отримувати задоволення від творчості, так і заробляти достатньо, щоб не було потреби відволікатися на іншу роботу. І нехай Бог береже вашого коханого, та швидше вже настануть часи, коли сім'ї та кохані знову будуть разом, і нікому не доведеться тримати фронт.

Анна Мавченко
07.04.2024, 23:59:34

Володимир Забудський, Щиро дякую за таку кількість хороших слів і побажань! Усе це взаємно)) І мені безмежно приємно.

avatar
Євгенія Вітьман
07.04.2024, 22:44:57

Дуже вас розумію. Редагувала свою книгу у підвалі під звуки піона. Бажаю вам натхнення і успіхів!)

Анна Мавченко
07.04.2024, 23:57:43

Євгенія Вітьман, Красно дякую!

avatar
Лада Короп
07.04.2024, 13:31:47

Вітаю вас) Натхнення й успіхів вам)

Анна Мавченко
07.04.2024, 13:39:34

Лада Короп, Красно дякую!

avatar
Іванна Желізна
07.04.2024, 12:45:17

Вітаю Вас♥️. Думаю, що третій рік принесе Вам не тільки більше продуктивності, а й ще більше успіху. Коли я створювала першу сторінку на Букнет, то хотіла відгородитися від себе під псевдонімом, а от другу, з якої я зараз пишу, вирішила просувати під власним іменем і це кайфово. Не покидайте писати і йдіть до власної мріїі. Усе вдасться)

Анна Мавченко
07.04.2024, 13:16:29

Іванна Желізна, Я теж інколи шкодую, що не підписалася власним іменем повністю. Але звикла вже до «Мавченко» і вважаю це частинкою себе))
Дякую за побажання!

avatar
Олена Гушпит
07.04.2024, 12:17:21

Вітаю вас з досягненням!!! ))) Все можливо!!! Головне- не стояти на місці!!! )))

Анна Мавченко
07.04.2024, 12:31:40

Олена Гушпит, Красно дякую!♥️

Я вас вітаю з таким досягненням) Я теж від особистого залишила лише ім'я. Ви пройшли довгий шлях, і я щиро радію за те, що у вас вишло, що ви не кинули письмо. Бо кожна історія має бути почута)

Показати 2 відповіді

Анна Мавченко, Я завдяки Букнету знайшла однодумців, знайшла хороших знайомих, і це також менш ніж за два роки))
Тому так, можливо варто подумати і про біг))))

avatar
Лара Роса
07.04.2024, 11:11:55

Вітаю Вас! Хай і надалі успіх супроводжує вашу творчість! Мені теж Букнет дав багато чого. Насамперед, розуміння, що не писати я вже не можу))

Анна Мавченко
07.04.2024, 11:15:44

Лара Роса, Дякую! Нас таких у цій секті багато))

Щиро вітаю, Аню! Приєдналася до вашого каналу. І щиро радію,що Букнет дав вам таку затишну місцину, де ви знайшли себе.
Я теж почала писати після того, як почалася війна. На Букнет. Платформа справді серйозна і затишна.
Натхнення і багато читачів! Хай все у вас вийде!

Анна Мавченко
07.04.2024, 10:54:53

Лариса Бондарчук, Красно дякую! Щиро радію Вашій підтримці))

Інші блоги
Славнозвісний челендж
Челендж, придуманий Інною Турянською не оминув і мене, а все завдяки Дмитру Євтушенкові =) Тому чекаю від вас всілякі кучеряві слова. Приймаю їх аж до завтрашнього вечора, до 23:59 ;) От тільки попрошу загадувати ті
Питання до авторів
Як ви розподіляєте свій час? Я маю на увазі як ви встигаєте писати і займатись іншими справами, бо для мене 24 години на добу дуже мало. Я та людина, яка любить займатися всім. Малюю, співаю, танцюю, пишу, готую, дивлюсь фільми(серіали),
Данило. Почуття та емоції
Велика глава вже на сайті, насолоджуйтеся! https://booknet.ua/book/za-zhagoyu-kohannya-kniga-2-b419231
Закохатися восени. Знижка!
Сонечки привіт! Настав час почитати осінню історію. Насолодитися історією кохання, яка сталася восени. Саме тому пропоную придбати світлу та романтичну книгу ЗАКОХАТИСЯ ВОСЕНИ, яка полонить чарівною атмосферою. Якщо
Незаплановане оповідання та нова глава книги
Привіт всім. Я декілька днів писала одне оповідання. Коли побачила цікавий челендж він Інни Турянської про слова. Подумала, що з тими словами, які мені дадуть я навряд щось напишу. Тому вигадала, як на мене цікаву ідею. А саме,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше