Натхнення дощової погоди
Всім привіт!)
На вулиці дощ, а у мене з'явились флешбеки з дитинства, як ми всією вулицею дітлахів збирались у мене дома, а далі йшли до одного самотнього чоловіка, який жив поруч. У нього був (досі є) ну просто величезний садок весь обсажаний малиною. Ми приходили і то об'їдались малиною, то у нього на шовковиці сиділи, а шовковиця то чорна...... ходили наче в зомбіапокаліпсіс всі в крові. Це настільки теплі спогади, які грітимуть серце вічно.
Зараз, туди з нового покоління чомусь майже ніхто не ходить. Скоріш за все, тому що чоловік спився і за малиною не доглядає і виростає вона доволі мала. Взагалі - це є дуже сумно. Але не дивлячись на закінчення сумно історії, це все надихає мене писати, чим впринципі я і займусь зараз
поділіться своєю частинкою спогадів у коментарях, буде цікаво почитати )
Всім бажаю чудового та мирного дня
ваша Лай
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОх флешбеки це круто, якщо вони такі теплі!
В мене з такого мабуть мої років 13-14, в нас була величезна компанія (може людей так 30-35), кожного дня о сьомій ми всі приходили в парк, грали на гітарах, співали, підтримували один одного. Ні дощ, ні град, ні вітер, ні мороз не були для нас перешкодою.
Іноді так шкода, що ми всі дорослі.
Які приємні спогади! В нас у дворі раніше теж росла шовковиця, але її спиляли.... Тож влітку разом з іншими дітлахами обривали ту шовковицю та їли. Іноді навіть зеленою, чи рожевою, недоспілою. Але було байдуже(。•̀ᴗ-)✧. В селі у дідуся є дерево з вишнею, але от кислою дуже! Так от мої брат та сестра завжди залазили та зривали ягоди, а я, боючись висоти, сиділа знизу та збирала те, що трохи нижче росло. А малина так це узагалі приємніші спогади! Коли грали у хованки, то завжди ховались в кущах малини.♥️
Laymi, А хороша ідея;). Я за)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати