Відгук на оповідання Елізи Донцової

ПЕРЕДНОВОРІЧНЕ ВИДІННЯ

Написано в рамках БЕЗСТРОКОВОГО МАРАФОНУ Тетяни Гищак.

Найкращий спосіб пошити рецензента в дурні це подати твір на марафон, а потім переробляти його кілька разів. 

Оповідання "Передноворічне видіння" я перечитувала тричі. Перший раз ще до того як подала заявку на рецензування, потім в процесі написання рецензії, і нарешті, перед тим як опублікувати свої враження.  Не скажу, що це було обтяжливо, бо автор пише легко, але я всяк раз бачила в тексті щось нове, бо кожен наступний варіант відрізнявся від попереднього. Перед виходом блогу неодмінно передивлюся твір ще раз, проте вже не впевнена, що ви побачите там те саме, що і я. 

Відразу скажу - я нічого не маю проти, якщо автор працює з  текстом, тим більше коли з нього зникають зайві сцени, русизми і помилки. Але аналізувати твір, що перебуває  в процесі переробки - остання справа. Тому рецензія моя перетворилась на відгук, а розповім я в ньому про своє найперше враження, яке від авторських вдосконалень не змінилося. 

Отже найперше, що прийшло мені в голову при читанні,  що бачу я перед собою зовсім не коротеньке оповідання, а початок якоїсь набагато довшої історії, можливо навіть великого роману, нашвидкоруч перероблений для новорічного конкурсу. Чому виникла така думка? А тому що текст на сім сторінок включає  подробиці, які жодним чином не пояснюються в тексті. Наприклад момент зі здачею креслень. Чому складні креслення треба здавати в затишний магазинчик? Адже саме там, як заявлено автором, працює героїня. Між ким і ким вона посередник, якщо так прискіпливо ставиться до помилок кресляра? Припускаю, що пояснення могло знайтися в подальшому,  якби твір був більш об’ємним. 

А ще  в оповіданні не висвітлюється те, що там напряму мало би бути. Наприклад, чому у Мії хворі ноги. Що з нею сталося, що призвело до каліцтва? В пролозі до роману про таке можна і не повідомляти, щоб читачеві і в подальшому було цікаво. А от в оповіданні  треба зазначити неодмінно, інакше відчувається незавершеність.

Ще один нюанс - деякий перекос сюжету. Найбільш напружений момент (падіння Мії і знайомство героїв) тут передує  розвитку подій і виглядає як кульмінація, хоча насправді нею не являється. Момент, коли Балтомир розуміє, що зустрів істинну пару (це не спойлер, про це заявлено в тегах) мав би бути самим хвилюючим в творі. Адже це і є справжня кульмінація. Але він, в порівнянні з зустріччю, виглядає вкрай блідо.

Припускаю, що автор таким чином намагалася утримати напругу задля того щоб вразити читача наприкінці. І дійсно, вразила - опис подій різко  змінюється розв’язкою, яка займає лише сім рядків. 

Отут мене спіткало справжнє розчарування. Якби це був роман, я з задоволенням читала б його далі. А так…  практично непомітна кульмінація і куца розв’язка, що свідчить лише про нерішучість головного героя,  жодним чином не втішили.

З огляду на те, що Еліза весь час повертається і вдосконалює свій твір, припускаю, що і вона відчуває його незавершеність. То чом би не створити повноцінну історію кохання відьмочки-калічки і благородного дракона? Впевнена, читачеві було б цікаво. У Елізи Донцової є всі можливості для цього, бо вона талановитий автор і володіє чудовим літературним стилем. Гадаю, її наступне новорічне оповідання, ретельно опрацьоване ще до початку конкурсу, здатне претендувати на перемогу.

Я бажаю Елізі успіху і підписуюсь на  її сторінку. Чекатиму. А раптом в майбутньому пощастить дізнатися, як склалися відносини Мії та Балтомира і чи вдалося йому зробити її щасливою?

P.S. Як і передбачалося, за четвертим разом я знову побачила змінений варіант. Мушу віддати належне - зусилля автора призвели до значного покращення твору. Хоча, якщо дозволите, зроблю маленьку підказку. 

Коли Балтомир потискає Мії руку, він представляється їй вдруге, хоча вона вже знає його ім’я, і навіть зверталася за ним. Може нехай краще повідомить, що він дракон і назве своє повне ім’я з  титулом? Вигадайте для нього щось карколомне, що вразить читача, нехай буде, наприклад,  принцем, або посланцем драконячого правителя. Це повністю вкладеться в закони жанру, а кульмінації надасть сили.

І повторюся ще раз. В такому вигляді, як є, це оповідання може стати чудовим прологом для роману. 

 

2 коментаря

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Еліза Донцова
05.04.2024, 02:30:04

Дуже дякую за рецензію! Ціную увагу до твору і кожне написане вами слово! Хочеться обійняти і подякувати за чесне враження і корисні зауваження!)
І одразу до того, що мене здивувало і чесно кажучи налякало: зміни. Я правда не пам'ятаю, щоб змінювала саме цей твір крайні пару місяців. Тим більше з моменту подачі на марафон. У мене фізично на це не було часу і сил. Я точно пам'ятаю, що були зміни в день публікації і потім ще як мінімум один, але щоб прямо капітальні... І якщо ви праві, то в мене чимало питань до безпеки моїх паролей і себе самої в плані пам'яті. Врешті я спробую розібратися. На всяк випадок, якщо можете згадати, коли і які були зміни приблизно крайній раз, то буду безмежно вдячна

Показати 2 відповіді
Єва Ромік
05.04.2024, 03:11:11

Еліза Донцова, Доброї ночі. Рада що ви відгукнулися, сподіваюсь з вами все гаразд і ви в безпеці.
Зміни були, хтось правив ваш текст. Останній раз напередодні виходу блогу. Із найбільш яскравих змін можу пригадати "печатки". Там де в останньому варіанті Мія взуває черевики, спочатку вона одягала на руки " "печатки", я припустила що це "перчатки" з помилкою. Пізніше вони зникли. Також корекції піддалася сцена вмовляння Мії прийняти допомогу і сам шлях додому. Остаточний варіант набагато вдаліший ніж початковий. Тож не знаю які музи вам допомагають, але працюйте з ними і надалі )))
Пишете ви добре, а що не вкладаєтесь в малий формат, то таке. Я он навіть не намагаюсь ))) А книгу про цих героїв неодмінно напишіть. Дуже хороша тема.

avatar
Тетяна Гищак
02.04.2024, 17:47:12

Знайома ситуація, коли ніби починаєш оповідання, а твір не вміщається в його рамках. Корисні рекомендації.

Єва Ромік
02.04.2024, 18:43:30

Тетяна Гищак, Дякую.

Інші блоги
Ну, що готові до історії Асі та Артема?
Привітики, вриваюся до вас. Знаю, ви чекали, тому тримайте. Книга Асі та Артема вже доступна на просторах Букнет. На даний момент ви бачите тільки перший розділ, згодом буде розклад виходу розділів, а поки знайомтеся з моїми
Просторова магія і знижка на Позасвіття
Вітаю всіх! Почну, мабуть, зі знижки. Сьогодні - 19.07 - діє знижка на мою книгу ПОЗАСВІТТЯ. Це історія про звичайну дівчину без жодних суперздібностей, але з купою страхів й невпевненістю ні в чому. Та її життя перевертається
Не пропустіть фінал "Горору в морзі"!
Всім привіт, мої любі читачі! Наближається кінець феєричної історії пригод команди Демчина. НЕ пропустіть фінал! Сподіваюсь, він Вам сподобається!))) Ваша авторка.
Гра в слова. Оповідання.
Привіт всім. Я вже написала оповідання для челенджу "Гра в слова". Як на мене, це було цікаво. Дякую за такі слова авторам та читачам. А саме: Марина Тітова — Затишок, Ніка Цвітан — Оптимізм, Лада Короп —
Скільки важить кохання? Знижка
Сонечки, привіт! Запрошую на чудову знижку. Протягом доби веселий та світлий роман СКІЛЬКИ ВАЖИТЬ КОХАННЯ? можна придбати зі значною знижкою. Неймовірна та цікава історія про красуню-тренера Мілану та пухкенького
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше