Додано
25.03.24 22:23:14
Письменники все вигадують?
Мені важко достеменно відповісти на це питання. Адже інколи здається, що я не вигадую світи. Я просто їх читаю. Своїм космічним зором я перегортаю сторінки життя різних людей і... якщо в серці відгукується якась історія, то я до неї ментально підключаюся і... читаю.
Я стаю слухом, зором та серцем свого героя.
Завдяки історіям я можу зцілити своє серце. Адже я вірю, що всі ми - єдине ціле. І зцілюючи когось - ми самі стаємо єдиним.
Колеги-автори, а як ви сприймаєте свій творчий процес? Прописуєте свої світи, як архітектори, чи "літаєте" розумом у космосі і шукаєте історії?
Leksi Flame
29
відслідковують
Інші блоги
Вітання найкращим у світі читачам! Ви можете спитати, чому саме зараз я вирішила поговорити про плани, а не в останні дні року. І я відповім, що мене тіпає від блогів про підсумки року. Підсумок один — у країні досі
Вітаю, любі Натхненники!!! Запрошую до зимово-різдвяного вайбу, фіктивних стосунків, справжнього ромкому та пристрасних цілунків) “Подвійні вершки” Уривок “НІЧ. Чую крізь сон, що щось шкрябається
Вразив блог про Маріуполь. особливо на фоні того, що друкує вітчизняна письменницька (тут треба лапки) спільнота і видає за шедевр і перли гумору. По-перше, якість там - не особо. По-друге, не смішно взагалі. Ну, най сміються.
Всі ми колись в ранньому дитинстві читали, або слухали від батьків різні казочки. Немає напевно жодної дорослої людини, або малої дитини, хто б не був знайомий з класичним колобком. Одного дня, за буденними справами, я від
Любі мої читачі та підписники, я нарешті вирішила всі питання щодо моїх авторських сторінок. Книжники Червона шапочка. В бою зі своїми тінями. , Колобок у пастці науки, Продана рідною матір'ю переїхали на пмж за адресою
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВизначаюся з темою книжки, обмірковую основні фішки сюжету. Потім пишу першу чернетку більше як льотчик між світами, редагую завжди як архітектор :)
Валера Дорович, Супер підхід!!
Ніщо не з'являється нізвідки й не зникає в нікуди, тому, перш ніж почати писати, я обираю основну думку, або одразу декілька думок і довкола них будую ідею твору. Хребет, якщо хочете. І вже до цього хребта я приєдную персонажів, що якраз і мають втілити у собі обрані мною ідеї і вже після цього я починаю проробляти цих персонажів: хто вони, звідки, як вони виглядають, які їхні мотиви ну і звісно, яку роль у сюжеті вони відіграють. Далі вже починається найцікавіше - опрацювання сюжетних ліній, у тому числі визначаючи основні події, що мають трапитись з кожним з героїв. І вже тільки після цього я даю їм певну свободу вибору шляху, яким вони пройдуть від пункту А, до пункту Б і т.д.
Василь Бундзяк, Цікавий процес творення! Дякую, що поділилися!
Скоріше, я їх все ж знаходжу й описую, враховуючи на те, що інколи сюжет йде точно не за моїм планом)
Лара Роса, Так-так, гарний аргумент!
Я теж просто спостерігаю за героями та описую їх пригоди.
MargFed, Клас!
Дуже влучно сказано.
До мене зазвичай ідеї нових творів приходять дуже раптово. Було навіть раз, що наснилося. І таке, що, здавалося б, що ніколи сам би не вигадав. Ну а вже далі, коли ідею треба перетворити у текст - вмикається більше осмисленості, аніж чистих почуттів та емоцій. Починаєш слідкувати за логікою світу та сюжету, і усе це вдумливо по цеглинкам будувати. Хоча, бува, герої несподівано візьмуть і як утнуть щось, що я сам буваю у шоці!)
Володимир Забудський, Ахаха, розумію Вас! Круто)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати