Отже... Писала я, значить, вчора 4-ту главу...

Відривок:

- Не вибачайся, синку, я розумію. Ти присвячуєш себе мистецтву, яке, як я бачу, приносить свої плоди. І за цей довгий час твоє життя добряче змінилося у кращу сторону.

Леон натягнув посмішку на обличчя, а сам подумки згадав "зустріч з Джуді" декілька днів тому. 

- Так, змінилося. Все добре і я щасливий. - Збрехав він притуляючи до рота чашку.

Клаус подивився на нього і ніби прочитавши справжні думки, схвильовано видихнув, але говорити нічого не став. 

- Я радий за тебе, Леоне. І пишаюся тобою. 

- А як що до тебе? - перевівши тему спитав він. - Є якісь гарні новини? 

Старий посміхнувся згадавши щось приємне.

- Так. Пам'ятаєш мою доньку Марію? Вона ще з дому втекла коли їй стукнуло шістнадцять. Так ось листа прислала вчора. 

Леон приємно здивувався.

- І що написала? 

- Що виходить заміж за самого маркіза Дейва Шопського, уявляєш? 

Хлопець поперхнувся чаєм. І підставивши руку під підборіддя, ловлячи краплі, переспросив.

- За маркіза? Оце так...

О_о Мені дуже подобається цей розвиток подій. 

Чекаю на ваші коменти під самою книгою! І не забуваємо читати "Пожежу в маєтку Стоунів"