Відривок четвертої глави))

Отже... Писала я, значить, вчора 4-ту главу...

 

Відривок:

- Не вибачайся, синку, я розумію. Ти присвячуєш себе мистецтву, яке, як я бачу, приносить свої плоди. І за цей довгий час твоє життя добряче змінилося у кращу сторону.

Леон натягнув посмішку на обличчя, а сам подумки згадав "зустріч з Джуді" декілька днів тому. 

- Так, змінилося. Все добре і я щасливий. - Збрехав він притуляючи до рота чашку.

Клаус подивився на нього і ніби прочитавши справжні думки, схвильовано видихнув, але говорити нічого не став. 

- Я радий за тебе, Леоне. І пишаюся тобою. 

- А як що до тебе? - перевівши тему спитав він. - Є якісь гарні новини? 

Старий посміхнувся згадавши щось приємне.

- Так. Пам'ятаєш мою доньку Марію? Вона ще з дому втекла коли їй стукнуло шістнадцять. Так ось листа прислала вчора. 

Леон приємно здивувався.

- І що написала? 

- Що виходить заміж за самого маркіза Дейва Шопського, уявляєш? 

Хлопець поперхнувся чаєм. І підставивши руку під підборіддя, ловлячи краплі, переспросив.

- За маркіза? Оце так...

 

О_о Мені дуже подобається цей розвиток подій. 

Чекаю на ваші коменти під самою книгою! І не забуваємо читати "Пожежу в маєтку Стоунів"

Інші блоги
Нагадую, що серед іншого це ще й стімпанк ♥︎♡❤♡♥︎
Якісь люди в робочих комбінезонах швидко ходили по майданчику, іноді кидаючи на нас здивовані погляди. Я ж роззирався довкола з майже дитячою цікавістю. Перед нами височів скелет справжнього дирижабля — ще не готовий,
Прода⚡ Небріс✨ Чужий☺️
✨ Доброго вечора,✨ ✨фантасти!✨ А Ви любите Чужих? Мої герої на Небрісі зустріли саме ксеноморфів. І це не просто так. Це тригер для головного героя. Але він поки що навряд чи зрозуміє☺️ Тож сьогодні три нових
Його викрали, а у книги завтра фінал...
Яка ж буде розв'язка? “— Прийшов до тями, — на обличчі Ху Лая розпливлася мерзенна посмішка. — Навіть не очікував, що це спрацює. Пан Крег відчайдушно закашлявся, намагаючись щось відповісти старому лису.
Обід Корвіна
Вітаю, любі друзі. Сьогодні чергове оновлення історії Олесі. А замість спойлера буде коментар Корвіна. О боги підземелля, я вже й забув, наскільки солодким може бути смак чужого приниження, коли воно нарешті перетворюється
Фраза, яка закарбувалася так глибоко й назавжди...
Любі друзі, ще один вірш додала до моєї збірки) Як часто постає перед вами вибір вірного шляху? Рішення, від якого залежатиме подальше життя. Чи правильний шлях обрали до втілення своїх мрій? Ніхто не відповість на
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше