Прода і пилотяг) Що спільного?

Вітаю, любі промінчики!

Продовження книги Темні часи) виходить сьогодні о 22:00

І невеличкий фрагмент з нового розділу)

Розпачливо, я намагалась пригладити волосся, щоб хоч якось привезти себе в прийнятний стан. Він прийшов! Навіщо? Зібравшись із силами я відкрила двері. З підозрою споглядаючи новоприбулих гостей. Вони привіталися. На мить мій погляд зустрівся із поглядом Максима. Холодні блакитні очі. Більш нічого. Я ледь стримала себе від зчитування. Здавалось, що це було б не чесно, дізнаватись його емоції. Ба більше, я боялась того, що могла зчитати.

Кивнувши, запросила їх у дім. Максим зацікавлено оглянувся.

— У тебе тут більше ладу, ніж було в мене, — усміхнувся він. 

А я відчула, як тілом струменіє гнів. Минуло пів року відтоді як він зник з мого життя, відмовився від менторства наді мною, а тепер розповідає щось про лад у квартирі. Я грюкнула вхідними дверима.

— Бо я ж бо знаю, як користуватись пилотягом, а в тебе його, мабуть, споконвіку не було!

Ірбіс стиха мугикнула, не ховаючи від Максима глузливу посмішку.

— Ніє, — хлопець посерйознішав, — Ден казав, ти вже стала повноцінним рекрутом. 

— Так і є! — подивилась на нього з викликом. 

Звісно ж він прийшов у справах. Чи можливо він тільки скористався нагодою, щоб побачитись зі мною? Чому ж тоді тільки зараз?

Приємного читання!

 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Знижка на вулканічне кохання!
Вітаю, любі читачки і читачі! Сьогодні діє знижка на мій еротичний любовний роман «Вулкан для Венери»! Запрошую до цієї палкої любовної історії! Уривок: — Ми домовлялися, що ти не мелькатимеш
Ото подарунок!
А вранці, після сніданку, на мене чекає сюрприз… — Дивись, що я тобі знайшов! — радіє Аріст, як дитина. — Все, як ти хотів: нове, незвичайне і яскраве! Я із цікавістю дивлюся туди, куди показує принц, й у двері заводять
Дійшло...
— Капец… — приречено видихає Семененко. — Спокійно, Дене. Ми його витягнемо! — втручається Артем. — Реального звинувачення йому не висунуть! Через пару днів все одно відпустять… — Пару днів, Темний!
Взаємна активність
Привіт, друзі) Хочу наколдувати собі і вам трошки підписок та сердечок) Долучайтеся)
Візуалізація до розділу 29
Щойно я відчинила двері, як завмерла на порозі. Кімната не була порожньою. Вона була заповнена солодким, п’янким ароматом квітів, але під ним, тонкою невловимою ниткою, відчувався інший запах. Терпкий, дорогий, із нотками
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше