Чудово вас розумію. Сам проходжу через дещо подібне: пишу-публікую, а читає від сили двоє-троє людей. Вже кілька разів хотів все покинути, та поки вирішив продовжити й дописати хоча б цю одну книжку, а там вже буде видно, чи буде у неї продовження чи ні.
Таке трапляється тут часто. Можливо просто заморозьте книгу на деякий час, щоб не видаляти. Якщо комусь буде не байдуже — відгукнуться) Якщо оновлення не часті, то читачі можуть очікувати завершення книги, щоб читати вже ціляком. Таке теж буває)
Тут вже визначте самі пріорітетність) Якщо пишите для себе і важливо завершити роботу — продовжуйте писати, а якщо для привернення уваги — то краще писати те, на що одразу звертають увагу)
Вітаю.
Не могла пройти повз ваш крик душі.
Не знаю чи мої слова принесуть вам заспокоєння, але я точно знаю, що у кожного в творчості свій шлях.
Якщо писати від душі і саме те, що себе зачіпає і хвилює, тобі то щиро на всі 100, то все вийде в свій час.
Або думаючи про читача, що б могло зацікавити сучасну жінку, змінити жанр.
Я про те, що зупинятися на шляху не варто, як не варто шукати когось винних.
Пишіть в свій кайф і читач підтягнеться.
Натхнення і не відпускати свою Музу ні на крок!!! :)
Nataliya Parfenyuk, Книга написана чотирнадцять років тому. Писала легко, майже за півтора місяці. Люблю писати і буду. Ви праві, то був крик душі. Мабуть не треба було писати блок. Але кількість читатів, це оцінка книги.
Дякую за вашу увагу.
Всім привіт! Вже завтра на вас очікує моя новинка, що зазвучить в флешмобі "Мелодія кохання". Дещо не звичний для мене троп про боса та підлеглу. Яна молода амбітна перекладачка, яка після університету шукає
Привіт всім! От і продовження мого "слеш" роману Сад для білого птаха. Знаєте, я знаю, що це все маячня, але довкола числа 13 дійсно крутитьсядуже багато поганих подій. Бо саме у 13 главі знову повторюється той
Привіт усім. Цієї п'ятниці на вас тут чекатимуть знижки на Земля не пухом. Барон Грейткіллс, а також Міфи, що мешають поруч . Хто вже все прочитав з моїх творів - я до сліз вам вдячний і радий, що зміг цілих чотири
“МОЄ “КУПАЙЛІВСЬКЕ ДИВО”, яке публікується в рамках літературного флешмобу «Мелодія кохання», організованого чудовими авторками Крісті Ко і Тетяною Степанкевич (він триватиме з 1 по
Шановні колеги по перу! Запрошую взяти участь у безстроковому марафоні. Що означає безстроковий? Читайте далі, зрозумієте. На марафон приймаються закінчені твори. НЕ має значення: - платні, чи ні (але враховуємо,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПишите. Не сдавайтесь и у Вас обязательно получится!
Медова Черешенка, Дякую.
Чудово вас розумію. Сам проходжу через дещо подібне: пишу-публікую, а читає від сили двоє-троє людей. Вже кілька разів хотів все покинути, та поки вирішив продовжити й дописати хоча б цю одну книжку, а там вже буде видно, чи буде у неї продовження чи ні.
Зоя Лістрова, Того ж бажаю і вам)
Таке трапляється тут часто. Можливо просто заморозьте книгу на деякий час, щоб не видаляти. Якщо комусь буде не байдуже — відгукнуться) Якщо оновлення не часті, то читачі можуть очікувати завершення книги, щоб читати вже ціляком. Таке теж буває)
Тут вже визначте самі пріорітетність) Якщо пишите для себе і важливо завершити роботу — продовжуйте писати, а якщо для привернення уваги — то краще писати те, на що одразу звертають увагу)
Marinaria, Я зрозуміла. Дякую.
Вітаю.
Не могла пройти повз ваш крик душі.
Не знаю чи мої слова принесуть вам заспокоєння, але я точно знаю, що у кожного в творчості свій шлях.
Якщо писати від душі і саме те, що себе зачіпає і хвилює, тобі то щиро на всі 100, то все вийде в свій час.
Або думаючи про читача, що б могло зацікавити сучасну жінку, змінити жанр.
Я про те, що зупинятися на шляху не варто, як не варто шукати когось винних.
Пишіть в свій кайф і читач підтягнеться.
Натхнення і не відпускати свою Музу ні на крок!!! :)
Nataliya Parfenyuk, Книга написана чотирнадцять років тому. Писала легко, майже за півтора місяці. Люблю писати і буду. Ви праві, то був крик душі. Мабуть не треба було писати блок. Але кількість читатів, це оцінка книги.
Дякую за вашу увагу.
Спробуйте написати про це у своїх соціальних мережах або візьміть участь у якомусь марафоні на взаємне читання. Мені особисто допомагає мій інстаграм
Ірина Скрипник, Дякую.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати