Чудово вас розумію. Сам проходжу через дещо подібне: пишу-публікую, а читає від сили двоє-троє людей. Вже кілька разів хотів все покинути, та поки вирішив продовжити й дописати хоча б цю одну книжку, а там вже буде видно, чи буде у неї продовження чи ні.
Таке трапляється тут часто. Можливо просто заморозьте книгу на деякий час, щоб не видаляти. Якщо комусь буде не байдуже — відгукнуться) Якщо оновлення не часті, то читачі можуть очікувати завершення книги, щоб читати вже ціляком. Таке теж буває)
Тут вже визначте самі пріорітетність) Якщо пишите для себе і важливо завершити роботу — продовжуйте писати, а якщо для привернення уваги — то краще писати те, на що одразу звертають увагу)
Вітаю.
Не могла пройти повз ваш крик душі.
Не знаю чи мої слова принесуть вам заспокоєння, але я точно знаю, що у кожного в творчості свій шлях.
Якщо писати від душі і саме те, що себе зачіпає і хвилює, тобі то щиро на всі 100, то все вийде в свій час.
Або думаючи про читача, що б могло зацікавити сучасну жінку, змінити жанр.
Я про те, що зупинятися на шляху не варто, як не варто шукати когось винних.
Пишіть в свій кайф і читач підтягнеться.
Натхнення і не відпускати свою Музу ні на крок!!! :)
Nataliya Parfenyuk, Книга написана чотирнадцять років тому. Писала легко, майже за півтора місяці. Люблю писати і буду. Ви праві, то був крик душі. Мабуть не треба було писати блок. Але кількість читатів, це оцінка книги.
Дякую за вашу увагу.
✨Усім привітики!✨ Ось нарешті випала нагода похизуватися)) Нарешті я зібрала свою чергову (не)першу сотню)) І я знову, як і першого разу, раділа тій одиниці з двома нулями☺️ Якщо ✨перша✨ сотня це непередаваємі
Окрім щоденних оновлень у книзі "Служниця Тіні", сьогодні буде новий маленький, позаплановий розділ від Ліви у книзі "В пошуках Світла та Тіні". Що ж відбулось після поцілунку з Пеном? Дізнатись можете о 19:00 ТУТ Сорі,
Як і коли моя історія обрала значок 18+? Випадково! Спочатку я не збиралася описувати все настільки відверто, але потім увійшла в азарт.
Тримати читача в напрузі… У солодкій спокусі… Ой, леле! Я точно хочу мати
“— Я буду дуже зайнятий документами, а ти стоятимеш за моєю спиною й масажуватимеш плечі. Це ти, сподіваюся, вмієш? — Він вигнув праву брову, з цікавістю дивлячись на Меньлуня. На відверту провокацію хуачжі відреагував
Привіт, друзі)
Хочу наколдувати собі і вам трошки підписок та сердечок)
Долучайтеся)
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПишите. Не сдавайтесь и у Вас обязательно получится!
Медова Черешенка, Дякую.
Чудово вас розумію. Сам проходжу через дещо подібне: пишу-публікую, а читає від сили двоє-троє людей. Вже кілька разів хотів все покинути, та поки вирішив продовжити й дописати хоча б цю одну книжку, а там вже буде видно, чи буде у неї продовження чи ні.
Зоя Лістрова, Того ж бажаю і вам)
Таке трапляється тут часто. Можливо просто заморозьте книгу на деякий час, щоб не видаляти. Якщо комусь буде не байдуже — відгукнуться) Якщо оновлення не часті, то читачі можуть очікувати завершення книги, щоб читати вже ціляком. Таке теж буває)
Тут вже визначте самі пріорітетність) Якщо пишите для себе і важливо завершити роботу — продовжуйте писати, а якщо для привернення уваги — то краще писати те, на що одразу звертають увагу)
Marinaria, Я зрозуміла. Дякую.
Вітаю.
Не могла пройти повз ваш крик душі.
Не знаю чи мої слова принесуть вам заспокоєння, але я точно знаю, що у кожного в творчості свій шлях.
Якщо писати від душі і саме те, що себе зачіпає і хвилює, тобі то щиро на всі 100, то все вийде в свій час.
Або думаючи про читача, що б могло зацікавити сучасну жінку, змінити жанр.
Я про те, що зупинятися на шляху не варто, як не варто шукати когось винних.
Пишіть в свій кайф і читач підтягнеться.
Натхнення і не відпускати свою Музу ні на крок!!! :)
Nataliya Parfenyuk, Книга написана чотирнадцять років тому. Писала легко, майже за півтора місяці. Люблю писати і буду. Ви праві, то був крик душі. Мабуть не треба було писати блок. Але кількість читатів, це оцінка книги.
Дякую за вашу увагу.
Спробуйте написати про це у своїх соціальних мережах або візьміть участь у якомусь марафоні на взаємне читання. Мені особисто допомагає мій інстаграм
Ірина Скрипник, Дякую.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати