Я хочу дати ляпаса йому і водночас впасти в обійми

Вітаю, любі Натхненники!!!

 

Запрошую завітати до спекотно-харизматичної книги.

 

Уроки Містера Джеймса 

 

Abl-SI6TS-2WpkOBCKyPsD8Y5U_arhGD7s8o-m0n7MFc-EgWAQMXTzkRCB55_0_wczdbmqhXZUAnZNAR3k5jC-pos8Y9pB2Jq2xHw-MssVoPNFbtClcHaFkuxM9Cv0sMto_0EIQs0oHjbWsxpo16-Ho

Уривок:

— Я зачекаю і підвезу вас додому. На вулиці починається негода.

   Я істерично захитала головою.

   — Ні. Не потрібно. Я викличу таксі і…

   Він перебив мене.

   — Невже я знову помилився у вашій розумній голівці?..

   Я насупилась і склала під грудьми руки, тримаючи в одній із них тацю. 

   — Хочете сказати, що я дурненька?

   — Якщо бажаєте витратити свої гроші на таксі - то так.

   Хмикаю. Суплюсь. Він мені виклик влаштовує?! Я знову хмикаю, а він усміхається своїми ідеальними губами, які мені кортить зацілувати і вкусити.

   — Так нечесно! — Кажу так, наче мені п'ять років.

   Він сміється з мене і каже.

   — Гадаю все чесно. Ви мені ще повинні розмову. 

   Я червонію, згадуючи на чому ми зупинились. Він мав мені сказати про Моніку, та чи хочу я це знати? Але, якщо він тут - то мабуть варто послухати.

   — Добре. Але вам ще сидіти тут годину. 

   — Я не поспішаю. У мене є картопля, бургер та пиво. Тож - все ок.

   Я усміхнулась і промовила.

   — Добре, тоді… за годину я вільна і…

   — І ми поговоримо.

   — Так.

   Я думаю чи правильно я роблю, що знову погоджуюсь на його допомогу. Я закохуюсь ще більше. А він… я не знаю, що він… Доки я кілька секунд блукала в своїх думках, за вікном блискавка розділила небо і майже одразу гучно дав про себе знати грім. Я аж підскочила. Шум дощу на даху стає гучнішим, а вода струмками стікає по вікнах, даючи мені зрозуміти, що рішення, яке я прийняла до цього - вірне. 

   — Погода на моєму боці, маленька книголюбко. — Він Підморгує мені і кусає смачно бургер. 

   Я вдавано видихаю, і усміхнувшись, кажу.

   — Якщо що кличте, містер Джеймс. 

   Він кусає вдруге і стогне від задоволення. Знаю, в нашій забігайлівці - їжа просто відпад!

   Я знову усміхаюсь йому, доки він вгризається в свій соковитий бургер, а потім йду до інших столиків. 

   ГОДИНА ПРОЙШЛА дуже швидко, і от я переодягнувшись, попрощавшись з персоналом та “другом”, виходжу до зали. Дощ так само ліпить, і я якщо чесно, задоволена цим. Нам реально потрібно поговорити, але коли я підходжу до столика містера Джеймса, чую його телефону розмову.

   — Моніко… я сьогодні не зможу до тебе приїхати. У мене плани змінились. Давай завтра… або післязавтра. Добре?

   Я закипаю від злості. Мені кортить сказати йому в обличчя все, що я думаю, але я роблю інше. І, якщо чесно, як тільки я це роблю - жалкую. 

   Я на вулиці. Дощ одразу зробив мою одежу мокрою і вона прилипла до мого тіла. Волосся, так само, прилипло до обличчя та шиї. Але я йду. Встану десь біля магазину і вже звідти викличу таксі, але ні за що не сяду в авто до того йолопа, який змінює жінок, як рукавички. Сьогодні в нього плани - тобто я. Тобто ідіотка, яка ведеться на його гарну фізіономію. 

   — Трясця! Яка ж я ідіотка!

   — Не сперечаюсь Рейчел. Ви дійсно поводитесь, як ідіотка. 

   Я повертаю голову і бачу містера Джеймса, який йде під дощем до мене. Хапає мене за руку і веде мене до свого авта. Я вириваю руку з його міцної хватки і намагаюсь дивитись крізь дощ. Краплі величезні та щільні закривають перед собою весь світ. Вони затушовують видимість, а звук їхнього легкого удару по покрівлі автівок створює густий мелодійний фон. 

   Я витираю очі, кліпаю і врешті-решт говорю.

   — А ви, як чоловік, який не знає чого хоче. 

   — Це я не знаю?! 

   — Доведіть, що знаєте. Бо я в цьому сумніваюсь. — Я починаю труситись, як маленьке цуценя, але водночас я до знемоги збуджена тим, що відбувається. Я хочу дати ляпаса йому і водночас впасти в обійми. Що з моєю головою?

   — Хочу тебе добряче покарати за дурні вибрики. За те, що ми обоє стоїмо під дощем, а мали б сісти у авто і поговорити. 

   — Покарати? Мене?! Як маленьку дівчинку?! 

   Серджусь і йду повз нього, але він хапає мене за руку, і я опиняюсь притиснутою до дверцят автівки. Він нависає наді мною і його гаряче дихання торкається мене поміж холодного дощу. 

   — Ні, я хочу тебе покарати іншим чином.

І не забувайте!!!

Моя новиночка - безкоштовна!!!

“Наша зваблива зима”

 

    Запрошую до мого телеграм каналу 

Героям Слава!

Мирного усім неба!

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Олена Гушпит
17.03.2024, 17:04:03

Ох,той британський спокусник!!! ❤❤❤

Анна Харламова
17.03.2024, 17:34:00

Олена Гушпит, Мммм так❤️❤️❤️Це точно!!!!
Дякую моя люба за увагу до цієї книги!!! Обіймаююю ❤️

Інші блоги
Публікація декількох книг..?
Вітаю! Як початківець хочу запитати вже продвинутих авторів чи варто публікувати розділи двох книг приблизно одночасно? Типу з інтервалами. Можливо, хтось розуміє алгоритми букнету та просвітив би мене.
Коли мовчання стає звичкою…
Знаєте, поки я писала цю сцену, весь час думала про одну річ. Як багато людей мовчать не тому, що їм нічого сказати. Вони мовчать, бо роками їм пояснювали, що їхній голос нічого не вартий. Що краще промовчати. Перетерпіти.
Герої мовчать ☹️
Всім привіт! ⁠♡⁠‿⁠♡⁠ Мої любі! ♥️ На жаль, сьогодні нового розділу «Тихий. Моя. Я так вирішив» не буде. Ця пара так само раптово замовкла, як і раптово заговорила. Наче десь сховався мій Муз.
Як отримати комерційний статус не до пенсії?
Любі автори, блог присвячується авторам які мають комерцій статус, або ті хто вже майже досягли цієї цілі. Чи є якась стратегія, щодо отримання цього статусу? Мені здається, що це ну дуже довго, як на мене. Зрозуміло, що вести
"Купуючи правду, продаю брехню". Рецензія
Твір Юлії Манюти, https://booknet.ua/book/kupuyuchi-pravdu-prodayu-brehnyu-b452801, написаний в жанрі психологічної драми, хоча подається як любовний роман, бо на Букнеті жанру «психологічна драма» не існує. В центрі твору історія стосунків Джареда
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше