Я хочу дати ляпаса йому і водночас впасти в обійми

Вітаю, любі Натхненники!!!

Запрошую завітати до спекотно-харизматичної книги.

Уроки Містера Джеймса 

Уривок:

— Я зачекаю і підвезу вас додому. На вулиці починається негода.

   Я істерично захитала головою.

   — Ні. Не потрібно. Я викличу таксі і…

   Він перебив мене.

   — Невже я знову помилився у вашій розумній голівці?..

   Я насупилась і склала під грудьми руки, тримаючи в одній із них тацю. 

   — Хочете сказати, що я дурненька?

   — Якщо бажаєте витратити свої гроші на таксі - то так.

   Хмикаю. Суплюсь. Він мені виклик влаштовує?! Я знову хмикаю, а він усміхається своїми ідеальними губами, які мені кортить зацілувати і вкусити.

   — Так нечесно! — Кажу так, наче мені п'ять років.

   Він сміється з мене і каже.

   — Гадаю все чесно. Ви мені ще повинні розмову. 

   Я червонію, згадуючи на чому ми зупинились. Він мав мені сказати про Моніку, та чи хочу я це знати? Але, якщо він тут - то мабуть варто послухати.

   — Добре. Але вам ще сидіти тут годину. 

   — Я не поспішаю. У мене є картопля, бургер та пиво. Тож - все ок.

   Я усміхнулась і промовила.

   — Добре, тоді… за годину я вільна і…

   — І ми поговоримо.

   — Так.

   Я думаю чи правильно я роблю, що знову погоджуюсь на його допомогу. Я закохуюсь ще більше. А він… я не знаю, що він… Доки я кілька секунд блукала в своїх думках, за вікном блискавка розділила небо і майже одразу гучно дав про себе знати грім. Я аж підскочила. Шум дощу на даху стає гучнішим, а вода струмками стікає по вікнах, даючи мені зрозуміти, що рішення, яке я прийняла до цього - вірне. 

   — Погода на моєму боці, маленька книголюбко. — Він Підморгує мені і кусає смачно бургер. 

   Я вдавано видихаю, і усміхнувшись, кажу.

   — Якщо що кличте, містер Джеймс. 

   Він кусає вдруге і стогне від задоволення. Знаю, в нашій забігайлівці - їжа просто відпад!

   Я знову усміхаюсь йому, доки він вгризається в свій соковитий бургер, а потім йду до інших столиків. 

   ГОДИНА ПРОЙШЛА дуже швидко, і от я переодягнувшись, попрощавшись з персоналом та “другом”, виходжу до зали. Дощ так само ліпить, і я якщо чесно, задоволена цим. Нам реально потрібно поговорити, але коли я підходжу до столика містера Джеймса, чую його телефону розмову.

   — Моніко… я сьогодні не зможу до тебе приїхати. У мене плани змінились. Давай завтра… або післязавтра. Добре?

   Я закипаю від злості. Мені кортить сказати йому в обличчя все, що я думаю, але я роблю інше. І, якщо чесно, як тільки я це роблю - жалкую. 

   Я на вулиці. Дощ одразу зробив мою одежу мокрою і вона прилипла до мого тіла. Волосся, так само, прилипло до обличчя та шиї. Але я йду. Встану десь біля магазину і вже звідти викличу таксі, але ні за що не сяду в авто до того йолопа, який змінює жінок, як рукавички. Сьогодні в нього плани - тобто я. Тобто ідіотка, яка ведеться на його гарну фізіономію. 

   — Трясця! Яка ж я ідіотка!

   — Не сперечаюсь Рейчел. Ви дійсно поводитесь, як ідіотка. 

   Я повертаю голову і бачу містера Джеймса, який йде під дощем до мене. Хапає мене за руку і веде мене до свого авта. Я вириваю руку з його міцної хватки і намагаюсь дивитись крізь дощ. Краплі величезні та щільні закривають перед собою весь світ. Вони затушовують видимість, а звук їхнього легкого удару по покрівлі автівок створює густий мелодійний фон. 

   Я витираю очі, кліпаю і врешті-решт говорю.

   — А ви, як чоловік, який не знає чого хоче. 

   — Це я не знаю?! 

   — Доведіть, що знаєте. Бо я в цьому сумніваюсь. — Я починаю труситись, як маленьке цуценя, але водночас я до знемоги збуджена тим, що відбувається. Я хочу дати ляпаса йому і водночас впасти в обійми. Що з моєю головою?

   — Хочу тебе добряче покарати за дурні вибрики. За те, що ми обоє стоїмо під дощем, а мали б сісти у авто і поговорити. 

   — Покарати? Мене?! Як маленьку дівчинку?! 

   Серджусь і йду повз нього, але він хапає мене за руку, і я опиняюсь притиснутою до дверцят автівки. Він нависає наді мною і його гаряче дихання торкається мене поміж холодного дощу. 

   — Ні, я хочу тебе покарати іншим чином.

І не забувайте!!!

Моя новиночка - безкоштовна!!!

“Наша зваблива зима”

    Запрошую до мого телеграм каналу 

Героям Слава!

Мирного усім неба!