Мати Рігда, баронеса Велдріс, відвідує Зерда, щоб подякувати за порятунок сина. Зерд дозволяє їй попрощатися з юнаком, який наступного дня відпливає на кораблі з Вартовими.
Побоюючись замаху на життя Рігда, Зерд і Амед доправляють його з в'язниці на корабель. Після повернення вони дізнаються, що зникла принцеса Ірбіна.
До кімнати увійшла висока жінка в темному одязі строгого крою. Її зовнішність відповідала вбранню: темне волосся з сивиною було зібране в просту зачіску, прямий ніс, щільно стиснуті губи, суворий вираз обличчя. Вона трималася дуже прямо, про таких кажуть "немов кілок проковтнув". На ній практично не було прикрас, за винятком єдиної каблучки з темним каменем.
Вона попрямувала до Зерда, на ходу вимовляючи:
- Сер Вартовий, я мати Рігда Велдриса, і хочу подякувати вам...
При цих словах Зерд підвівся з крісла. Очі відвідувачки розширилися, і вона зупинилася так раптово, ніби налетіла на стіну:
- Ти???? - здивовано вимовила вона.
Але жінка тут же опанувала себе, і її тон став саркастичним:
- Нарешті, ти хоч щось зробив для сина. Ну, хоч так.
- Едріс? - у голосі Зерда питання було змішане з розгубленістю.
Нарешті я зрозуміла, чому зовнішність цього юнака не давала мені спокою. Дивно, що Зерд, судячи з усього, не запідозрив істини.
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати